Історія Храму Христа Спасителя

В одному з мальовничих місць Личаківського району Львова знаходиться вулиця Пекарська. Вона була важливою артерією Личаківського передмістя. Вулиця утворилась на місці дороги, яка була прокладена паралельно до лінії міських бастіонних фортифікацій, що споруджувались у 1670-1690рр. за ініціативою коронного гетмана Станіслава Яблоновського під керівництвом коменданта Львова Яна Беренса. Вал одного з бастіонів визначив напрямок нижньої частини вулиці. Подальша траса вул. Пекарської (за нинішньою вул. Вітвера) відповідає межі між міськими ланами на поч.18 ст. Назва вулиці за нею закріпилася з 1690р. До цього, з 1544р., вона мала назву Тембжицька або Темричівська. Вулиця, що орієнтована з заходу від вул.І.Франка на схід до Личаківського кладовища має довжину 1.5км. покрита бруківкою, засаджена деревами і забудована будинками в різних архітектурних стилях: віденський класицизм, неоготика (Палац Теркулов-Комело № 50а), французьке бароко(Палац Семенських №19), модерн, сецесія, конструктивізм, сталінський неокласицизм (головний корпус Академії ветеринарної медицини побудований в 1961р. № 50) та новобудови.

Вулиця Пекарська

Вулиця Пекарська

Палац Теркулов-Комело, Пекарська, 50а

Палац Теркулов-Комело, вул. Пекарська, 50а

Палац Семенських

Палац Семенських

Академія ветеринарної медицини

Академія ветеринарної медицини

Академія ветеринарної медицини

Академія ветеринарної медицини

Серед цього різноманіття стилів під номером 59 знаходиться єдина на цій вулиці культова споруда – Храм Христа Спасителя. Храм, який з 1992р. належить Всеукраїнській Місії Милосердя «Добрий Самарянин», є колишнім костелом збору Змартвихвстанців (Воскресенців). Сам же збір(zgromadzenie) Воскресенців у Львові виник у другій половині 19ст. і поміщався в приватному будинку, що відповідає сучасній адресі: вул.Пекарська 59. Парцеля (ділянка землі) під цим номером у 1863р. належала міщанинові Альфредові Грейму, який у тому ж році вибудував на ній будинок. У 1869р. Грейм відступив свій будинок Сусанні Гальській, а остання продала його Флоріанові Моравському, який у 1874р. вибудував монастир. На проекті цього монастиря, виготовленого інженером Б.Ростковським зазначено, що дім призначається для монастиря строгого уставу і усі приміщення пристосовуються до монастирського уставу. Очевидно, вже тоді при монастирі була каплиця, оскільки Ф.Моравський звернувся до магістрату за дозволом на вибудування мурованої захристії і дерев’яної мовниці в подвір’ї свого будинку. Проект на її будову також виготовив інженер Б.Ростковський.

Приблизно у 1881р. з ініціативи настоятеля ксьондза Валеріана Калінки і за підтримки св.отця при монастирі Змартвихвстанців повстав інтернат для виховання і навчання української чи, як тоді писали, руської молоді. Куратором інтернату став відомий польський історик і водночас настоятель монастиря (збору) Валеріан Калінка (1826-1886). Інтернат Змартвихвстанців утримував учнів середніх шкіл за малою оплатою або безоплатно. Безоплатні місця в ньому мали українці. Разом з інтернатом існувало «Товариство опіки над уніятами». До цього товариства вписалися митрополит Сильвестер Сембратович і ректор греко-католицької семінарії о. В. Бачинський, які внесли відповідну суму на ціль вищезгаданого закладу.

Будинок інтернату (перша черга) збудований у 1881-1882рр. за проектом архітектора Альбіна Загурського. В 1896-1897рр. за проектом цього ж архітектора вибудувано його другу половину. У 1897р. збудовано криту галерею-перехід над арковим проїздом, яка з’єднала будинок інтернату з будинком костелу.

Нинішній будинок храму збудований за проектом Альбіна Загурського на місці старої розібраної каплиці. Будівництво закінчено в листопаді 1889р. і 25 числа цього місяця магістрат дав дозвіл на відкриття новозбудованої святині.

Храм Христа Спасителя. Кінець XIX, початок XX століття

Храм Христа Спасителя. Кінець XIX, початок XX століття

Храм Христа Спасителя. Кінець XIX, початок XX століття

Храм Христа Спасителя. Кінець XIX, початок XX століття (фото 2)

Даючи дозвіл на будову костелу (каплиці) магістрат застеріг, що будинок каплиці буде в одній регулярній лінії з будинками, що до неї прилягають, тобто вул.Пекарська № 55 і 57 і щоб різаліти (виступи) мали не більше 15 см. Сходи на хори повинні мати 1 м. ширини, а для безпеки повинні бути другі, крім головних, двері.

У 1900р. інтер’єр костелу отримав настінне малювання в романському стилі. Тоді на стінах правої каплички були виконані три образи: «Благовіщення», «Різдво Ісуса Христа» і «Стрітення». На останньому справа внизу зберігся авторський підпис і дата:Garabe… Остання буква в підписі знищена і не читальна. Ці образи виконані в академічному стилі. Головний престол був з мармуру, бічний – з дерева. Вікна отримали кольорові вітражі.

У 1931р. архітектор Вавринець Дайчак виготовив проект реставрації храму.

В наступному 1932р. його інтер’єр розписали в модерновому стилі художники Ян Казимир Смучак і Станіслав Еренфельд, про що сповіщає напис на хорах над аркою бічної галереї:

Напис на стіні

Напис на стіні

Za przelozenstwa ks.Wojcecha Cyrwusa przy pomocy komitetu i ofiarami wiernych polichromie kosciola tego proektowali i pomalowali Smuczak Jan Kazimierz Ehrenfeld Stanislaw A.D.1932.

(За настоятеля ксьондза Войцеха Цирвуса при допомозі комітету і жертвами вірних поліхромію цього костелу проектували і помалювали Смучак Ян Казимир, Еренфельд Станіслав року Божого 1932).

Нижче розміщено напис про останню реставрацію: «Під час пастирства єпископа Василя Боєчка у 1994р. пожертвуваннями вірних і жителів Львова реставровано Храм Христа Спасителя Романом Довгаником за участю художників Сопінки, Пилип’яка, Хижняка. Картини храму реставрували художники Сергій Хижняк і Георгій Басюк. Храм освячений 11 вересня 1994р.». С. Хижняк реставрував картини 1900р. «Благовіщення», «Різдво Ісуса Христа» і «Стрітення». Г. Басюк – символічну композицію на сходах, яку малював Ян Смучак. Тоді відреставровано пам’ятну таблицю, присвячену пам’яті історика і настоятеля збору Воскресенців Валеріанові Калінці. Таблиця з чорного мармуру у різьбленому обрамуванні з білого мармуру поміщена на правій (східній) стіні вівтарної частини храму.

Картина "Благовіщення"

Картина "Благовіщення"

Картина "Різдво"

Картина "Різдво"

Картина "Стрітення"

Картина "Стрітення"

Картина "Усікновення голови Івана Хрестителя"

Картина "Усікновення голови Івана Хрестителя"

Храм Христа Спасителя

Храм Христа Спасителя

Храм Христа Спасителя в архітектурному відношенні трохи відступає від традиційної схеми християнських святинь. Його план має форму нерегулярного прямокутника з різалітами на бічному східному фасаді. З них значно виступає центральний. Вівтар орієнтований на північ. Фасади церкви декоровані пілястрами і аркатурним фризом. Наріжник від вулиці вінчає двохярусна восьмигранна вежа, завершена шпилем з хрестом. Власне ця вежа є тим акцентом, який виділяє святиню з забудови вулиці.

Альфа Омега

Альфа Омега

В інтер’єрі, при західній (лівій) і південній стіні, влаштована галерея емпора з хорами. В декорі металевої балюстради емпори використаний символ Ісуса Христа – перша та остання літери грецького алфавіту Α і Ω (Альфа і Омега). Простір церкви перекритий хрестовими і півциркульними склепіннями, пілони прикрашені пілястрами.

Один з символів християнства – Птах, що годує своїх пташенят власним тілом

Один з символів християнства – Птах, що годує своїх пташенят власним тілом

Агнець з сімома печатями

Агнець з сімома печатями

У 1932р. храм отримав нову поліхромію замість старої з 1900р. Розписи, які вкривають стіни і склепіння, виконані у модерному стилі і мають декоративний характер. Для орнаментики використані стилізовані гілки винограду і лози, а також різні християнські символи: голуб, чаша, світильник, тернина, арфа, човен, риба, цвяхи. З правої сторони від вівтаря, біля другого входу в храм, знаходиться один з символів християнства – Птах, що годує своїх пташенят власним тілом. Цей символ зображає велику любов і самопожертву спасителя людей Ісуса Христа заради їхнього життя. На склепінні вівтаря зображений символ Христа в образі агнця на книзі з сімома апокаліптичними печатями. На склепінні центральної частини храму у колах представлені символічні зображення з написами-символами на латині.

Перший від вівтаря: VAS SPIRITVALE – посуд духовний. В цьому колі зображений хрест з чашею як символ віри.

У другому колі: SEDES SAPIENTIAE – дім премудрості. В ньому хрест і сидалище або трон.

У третьому колі: VAS INSIGNE DEVOTIONIS – знаменний посуд побожності.

У четвертому – VAS HONORABILE – посуд почестей.

VAS  SPIRITVALE

VAS SPIRITVALE

SEDES  SAPIENTIAE

SEDES SAPIENTIAE

VAS  INSIGNE  DEVOTIONIS

VAS INSIGNE DEVOTIONIS

VAS  HONORABILE

VAS HONORABILE

Там же, на склепінні в колах, зображені символи чотирьох євангелистів з пояснюваними написами: ST.IOANNES, ST.MATIHAEVS, ST.MARCUS, ST.LUCAS. На склепіннях і стінах у багатьох місцях в орнамент вплетені монограми Марія, ранньохристиянський символи Христа – Α і Ω – Альфа і Омега.

IOANNES

IOANNES

MATIHAEVS

MATIHAEVS

MARCVS

MARCVS

LVCAS

LVCAS

Знак Марії

Знак Марії

Монограма Монограма XP, що складена з перших двох грецьких літер слова « Христос» (ХРІСТОС). Ця монограма є одною з найдавніших, що розробили перші християни, як таємний знак своєї віри.

Монограма IHS

Монограма IHS

Часто повторюється монограма IHS. Вона розшифровується у трьох варіантах:

1. IESUM HABENUM SOCIYM – Христос – наш товариш, дослівно: Христа маємо за товариша.

2. IESUS HOMINEM SALVATOR – Ісус – збавитель людства.

3. IN HOC SIGNUM – цим знаком переможеш. Іноді над буквою H ставився хрестик, що, власне, знаком хреста переможеш.

Табличка-візитка

Табличка-візитка

Вся поліхромія виконана у теплій кольоровій гамі і це справляє приємне враження для ока.

До збору Воскресенців, крім інтернату, належали прилеглі до церкви будинки збудовані у 1886 і 1897 рр. (арх. А. Загурський).

11 вересня 1994р. після реставраційних робіт, що тривали коло двох років Храм Христа Спасителя був урочисто освячений.

Фото: Стаднік Петро