Відділись, щоби спастися!

ІСТИННІ СПІЛКУВАННЯ З БОГОМ

“І відділю того дня землю Гошен, де живе Мій народ, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я — Господь посеред землі!

І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм!” (2 Мс. 8:18-19).

"Тільки в землі Гошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду” (2 Мс. 9:26)

Наведені тексти особливо промовисті без коментарів. Можна без сумніву вірити, що такий же чудесний захист був забезпечений Богом нащадкам Ізраїля абсолютно від усіх десяти єгипетських кар.

З чого це почалося?

— З мудрості Божої й далекоглядності Йосифа.

Ось послухаймо його Богонатхненне рішення про поселення роду Ізраїля в Єгипті:

“А Йосип промовив до своїх братів і до дому батька свого: “Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в краї ханаанськім, прибули до мене.

"А люди ці — пастухи отари, бо були скотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу свою, і все що їхнє було.”

І станеться, коли покличе вас фараон і скаже: Яке ваше заняття? То ви відкажете: “Скотарями були твої раби від молодості своєї аж дотепер, і ми, і батьки наші”, щоб ви осіли в країні Гошен, бо для Єгипту кожен пастух отари — огида” (1 Мс. 46:31-34).

Безумовно, при найменшому бажанні Йосифа його брати і вся рідня зайняли б найвищі державні посади в Єгипті. Але Боже Провидіння підказало йому: Вибери для свого роду відокремлену землю Гошен і не соромся перед Єгиптом, що рідня твоя — пастухи, якими гидують єгиптяни!

Це приниження й відділення якраз стало коренем і головною гарантією майбутнього спасіння народу Ізраїля!

Дуже прикро, що багато-хто не може в цей час зорієнтуватися правильно, що єдине ім’я, єдиний шанс залишився для людей — ім'я Боже і Його поради, які можуть вирізнити нас і нашу долю від долі всіх інших народів. Всі кари Єгипетські не розповсюджувались на Гошен-землю, де знаходились нащадки Ізраїля. Десь ішли межею єгипетською жаби, а на ізраїльському полі їх не було, єгиптян кусали мухи, але на ізраїльських дворах їх не було, єгиптяни гнили від болячок, а ізраїльтяни їх не мали, — це була умовна, духовна межа, яка захищала Божий народ згідно з Божим повелінням.

І сьогодні умова спасіння та ж сама, коли ми маємо проникаючу радіацію, загальносвітову моральну деградацію, яка в сотні раз страхітливіша, ніж радіація атомна, бо атомна нищить тіло, а духовна знищує все — і тіло, і економіку, і культуру, і сільське господарство. Наші села вмирають не тому, що там нема коня, чи трактора, а тому, що села наші гинуть від повальної пиятики, а сільські жінки не гірше знаються у гріховних справах, ніж городянки. Знають вони все, всю содомську мудрість досконало знають народи світу.

Господь звертається до Свого народу: “Прийде час, Я поставлю різницю для Ізраїля”. Візьмімо собі уроки, які були умови. Найперше, Ізраїлю, щоб скористатися захисним імунітетом Господнім, треба було ігнорувати три сатанинські поради, які йшли через уста і ніби через державну мудрість фараона, але це була інформація диявольська. Перше: приносьте жертву тут в Єгипті, або якщо вже йдете за межі, то далеко не відходьте. Друге: залишайте своїх дітей і йдіть принести жертви і поклонитися Богові, але до дітей своїх ви мусите вернутись. Третє: залишайте свій статок — маєток вас поверне сюди. Всі ці три провокаційні поради Ізраїль в образі Мойсея і брата його Аарона категорично не прийняли. Вони твердо вирішили піти в триденну дорогу в пустелю далеко, щоб навіть очі їхні не бачили гидотних їхніх справ, єгипетські астрології та піраміди їхнього ідольства та розпусти, якими наповнений був той край. Ізраїльтяни вирішили святкувати свято перед Богом на чистих територіях, далеко від скверн Єгипту.

Дуже важливо віруючим людям наших днів подивитись, наскільки далеко вони відійшли від свого Єгипту, наскільки далеко вони відділилися від осквернення світу, за яке він вже сьогодні починає одержувати свої покарання і навідання меча Господнього, а це тільки ще початок. Друге: вони вирішили іти із своїми дітьми. Одвічна підступна програма сатани є відірвати дітей від батьків. І, звичайно, маєток також відділяє їх від повного служіння Господу.

Але є ще три Господні умови, які гарантували Ізраїлю спасіння від найгіршої кари Божої — смерті перворідних. Перша: це кров на одвірках. Друга: всередині дому — жертовне ягня, спечене на вогні, з гіркими травами, що символізує хрест Христів, Христові страждання, Христове відлучення від цього світу. Для Христа було байдуже, як люди про нього судили. Так само думав колись і древній Йосиф. А нас так часто хвилює це питання: “Що ж про мене скажуть люди?”. Вони п’ють свою отруєну солодку воду, і нам хочеться пити. І коли вони кажуть: “Навіщо тобі ця гіркота, навіщо тобі ця вузенька дорога, навіщо тобі такі обмеження?” Людина нерідко думає: “А й справді — навіщо?”. Людям хочеться жити баченням, хочеться жити сьогоднішнім днем. А запорука збереження Гошен-землі полягала у відкиненні всяких пропозицій злитися з Єгиптом, вони продовжували бути самі собою серед численних спокус і оман Єгипту. Вони сказали, що цілком належать Господу і будуть служити Йому на інших територіях, хай це пустельні території, але не осквернені гріхом.

І третя умова: до ранку ніхто не виглядайте за двері. Помазання одвірків — це для Бога, нам не треба туди дивитися. Є люди які кажуть: “Я є вже помазаний, мене Господь вже навіть Духом Святим хрестив, чому мені так ще не ладиться в житті?” А, напевно, тому, що дві інші умови не виконуємо. Перше, те, що ми гіркоти Христового хреста не несемо і в нашій домівці нема тої жертви Христової на всі випадки життя, із гіркими травами. Хай навіть цілий світ мене залишає, нехай цілий світ противиться моєму вибору, але “я знаю — як каже апостол Павло — в кого я увірував, і Він сильний мій чин зберегти на той день”. Не виглядайте! — Як сьогодні людям хочеться заглядати, як їм хочеться перенести скверни цього світу, як їм хочеться внести в Храм гидоти цього світу! Якщо ми будемо виконувати ці умови, то Господь відділить нас від цього світу, і буде посилати жуків на одну ділянку, а на іншу заборонить їм іти. Але Господь звертається також до побожних людей словами пророка Малахії:

“Шанує син батька, а раб — свого пана; та якщо Я вам батько, де пошана Моя? А якщо Я вам пан, де страх передо Мною? говорить Господь Саваот вам, священики, що погорджуєте Моїм Іменням та й кажете: “Чим ми погордили Йменням Твоїм?”

На жертівник Мій ви приносите хліб занечищений і кажете: “Чим Тебе ми зневажили?” Тим, що кажете ви: “Трапеза Господня — вона погорджена!”

І коли ви приносите в жертву сліпе, це не зле? І як кульгаве та хворе приносите, чи ж це не зле? Принеси но подібне своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє? — промовляє Господь Саваот” (Мал. 1:6-8).

І ще:

“Від устав Моїх ви відступили з днів ваших батьків, і їх не стерегли. Верніться ж до Мене, і вернусь Я до вас! — промовляє Господь Саваот. Та говорите ви: “У чому повернемось?”

Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: “Чим ми Тебе обманили?” —Десятиною та приносами!

Прокляттям ви прокляті, а Мене обманили, о люде ти ввесь!

Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, — промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?

І ради вас насварю Я все те, що жере, і воно не понищить вам земного плоду, і не заб’є винограду вам на полі, говорить Господь Саваот.

Жорстокі ваші слова проти Мене, — говорить Господь, — а ви кажете: “Що ми на Тебе сказали?”

Ви кажете: “Марність служити для Бога! І що за користь, що ми стережемо Його службу, та ходимо в жалобі перед лицем Господа Савота?

А тепер ми вважаємо пишних щасливими, і ті, хто вчиняє безбожне, будуються та випробовують Бога, і втікають”...

(Мал. 3:7-15)

І така думка та слова для Господа жорсткі. Але прийде час коли виявиться різниця між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить і тим, хто Йому не служить. Це відбудеться не тільки в День суда Господнього, але вже сьогодні.

Вміймо користуватися Господнім захистом, щоб не страждати від граду, жуків і саранчі, війни і від всього, що йде на всю вселенну! Хтось облудно вчить, що спасіння — тільки у втечі до інших країн. Але Господь навідає всю вселенну і нема місця такого, нема імені такого, яке може скрити від караючої Божої руки. Це може зробити тільки кров Христова! Вміймо годувати душу свою цим заколеним Агнцем, Який сказав: “Я є хліб життя”, і з гіркими тра-вами, тобто, не так як весь світ звик, тільки вершки знімати, але жодної хресної дороги Господньої не визнавати. Вміймо не виглядати назовні, коли Господь сказав: “Зайди мій народе в свої світлиці. Закрий за собою двері, поки лихоліття не пройде” (Ісаї 26 ). Ця світлиця — це ім’я Ісуса Христа. Вміймо з Ним жити дружно, вміймо правильно збудувати свій внутрішній будинок, вміймо в цій безперервній подячній, розсудливій молитві молити Господнього захисту тоді, коли зовсім немає ніяких шансів на життя чи, коли спека нас мучить, щоб Господь послав благословенні дощі і всяку допомогу і порятунок у свій час!

Василь Боєчко