Кажеш ти

Кажеш ти, що любиш Бога,
Але сонце тобі не миле,
Бо у спеку важка дорога –
Краще б хмар його закрила.

Кажеш ти, що Любиш Бога,
Але ти не любиш природу.
Що Творець дарував – ні до чого,
Сіре все, кажеш ти, і без плоду.

Кажеш ти, що любиш Бога,
Але ти не в ладах із братом,
Помиритись із ним нема змоги –
Це для тебе велика втрата.

Кажеш ти, що любиш Бога,
Але діти тебе дратують,
Зупиняєш їх витівки строго.
Коли граються чи пустують.

Кажеш ти, що любиш Бога,
Але Слово Його не читаєш.
Трата часу вільного твого –
Телевізор, газети гортаєш.

Кажеш ти, що любиш Бога,
Але чую від тебе, мій друже,
Лиш порожні розмови і твою
Бачу серця ліниву байдужість.

Кажеш ти, що любиш Бога?…

Михайло Пічний