Бути християнином треба навчитись або чому так часто треба ходити до церкви?
Усім відомо, що одне і те ж питання, озвучене різними людьми, може мати різне значення. Так ось запитання: «Чому так часто треба ходити до Церкви?» чути від здивованих молодих людей, що не збагнуть, як це бути у Церкві у середу, п’ятницю, суботу та у неділю ще й двічі. Питання можна перефразувати : «Навіщо стільки часу марнувати молодій людині?» Та сенс у цьому «ходінні» таки є, і він має, як мінімум, дві складові.
Перша – це актуальність давніх, та ще й не усіма християнами знаних, біблійних норм у сучасному світі. Одна із них прозвучала 2700 років тому та ідеально підходила до ситуації слухачів того часу але не втратила актуальності і сьогодні: «Навчіться чинити добро, правосуддя бажайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!» Ісаї 1:17. Саме слово «навчіться» дуже влучно показує мінливу природу людського серця яке, в залежності від стану, досвіду, почуттів та настрою може чинити як добро так і зло. «Навчіться» – це процес, праця, зусилля, поступ. Воно не дається само собою, його треба здобувати! Кожна дитина, народжена батьками українцями в Україні є українцем, але ще не відомо, хто виросте з тієї дитини, чи буде вона справжнім патріотом своєї землі, полюбить свій народ, чи буде справжнім українцем? Є чимало факторів, що впливають на свідомість юного громадянина.
Те ж саме і з християнством. Багато християн традиційно впевнені у тому, що досить немовля охрестити у Церкві, повісити на груди хрестик і це вже є християнська душа! Мати ніколи не скаже, що її дитина ходить, якщо ще й сидіти не навчилася. Та, на жаль, християнами називаються ті, котрі ніколи не вчилися ними бути.
Щодо другої складової, є чимало «християнського» люду, що б’є кулаком в груди (і не тільки свої) та стверджує, що є християнином. Та при тому з уст, які промовляють молитву, частіше чути непристойні жарти та брудну лайку, а це ж не личить християнину! Зі столів таких «християн» не зникає спиртне, що є провокує до розбещення та криміналу. Такі псевдо християни не можуть знайти різницю між дідухом та яслами, між язичництвом та християнством, між брехнею та правдою. Саме через це вкорінилась аналогія: українець – сало – горілка, а не скажімо : українець – сила – святість. Реклама спиртних напоїв нерозривно зв’язана із спортом, дружбою, відпочинком і коханням. Усе те, що добре, корисне і приємне залите тією отрутою. Через це ми тримаємо першість у підлітковому алкоголізмі та наркоманії, а дитяча проституція набирає колосальних обертів. Саме у нас, в славній християнській Україні, що день проводиться 700 вбивчих абортів, а кожна 5-та дитина позашлюбна.
Цю сумну статистику можна продовжувати, про те хочеться припинити. І припинити не тільки писати її, а й у реаліях життя. Думаю кожному тверезому читачеві це зрозуміло, що як у тваринному світі так і серед людей, кожен рід приносить на землю собі подібних: які тато та мама – такі і діти. Відповідно кожен не відроджений, невихований та несвідомий християнин подарує світу таких же дітей, як і він.
Тільки цих причин уже вистачає для того, щоб українська молодь ходила до церкви не раз у місяць чи тиждень, а кожен день! Адже ХРИТИЯНИНОМ ТРЕБА СТАТИ, ТРЕБА НАВЧИТИСЬ! І цю виховну функцію несуть БАТЬКИ та ЦЕРКВА. Батьки це не тільки ті, що народили та забезпечили, а й ті котрі формують молоду здорову особистість, а її неможливо формувати якщо сам є не здоровий. Сучасна школа в більшій мірі є розсадником моральних та духовних пороків, руками ювенальної диктатури. Залишається Церква, про присутність котрої в суспільстві треба задуматись, яку вона відіграє роль у нашому житті. Адже, якщо на богослужінні ми бачимо друзів, сусідів та священнослужителів, а Бога не зустрічаємо, то наше християнство – мильна бульбашка (що пуста всередині, та при найменшому доторку перешкоди тріскає і сліду не залишає після себе). Не треба боятись того, щоб цей осередок впливав на нас. Адже це вплив добра, людяності та благодаті Божої, а цього так бракує нам. Сам Христос сказав про Церкву, що «сили пекла не подолають її». А це означає одне – рятівний вплив Церкви не зменшиться ніколи! Вона є тим навчальним закладом, що навчає учнів (юних та сивочолих) бути християнами, чинити добро, рятувати, захищати, заступатися…
Ігор Чорний
