Наслідки гріха
Передумови виникнення гріха
Людська природа і сутність схильні до гріха. Так було не завжди і з самого початку Господь створив Адама та Єву безгрішними і морально чистими перед Ним. Тоді гріх ще не прийшов у світ через людину. Але все змінилося з моменту порушення Божими дітьми священного застереження Спасителя: “І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: “З усякого дерева в саду-раю можна тобі за вподобою їсти. Але з дерева пізнання добра і зла – не їж від нього! Бо вмреш ти певно того ж дня, як скуштуєш із нього” (Буття 2:16-17).
Адам і Єва не загинули фізичною смертю в ту ж мить, коли наважились скуштувати заборонений плід, проте їхнє життя втратило вектор вічності, який вони мали можливість використовувати і постійно продовжувати в Едемському саду, вільно куштуючи з дерева життя: “І зростив Господь Бог усяке дерево із землі, принадне на вигляд і смачне на їжу, а посередині саду – дерево життя, і дерево пізнання добра і зла” (Буття 2: 9). Адам прожив дев’ятсот тридцять років, що є неймовірним віком для людей сьогодення, але водночас є малим і вкрай незначним порівняно з тією можливістю, яку мали Адам і його дружина до їхнього фатального гріхопадіння.
Перш ніж аналізувати наслідки будь-якого людського гріха, як деструктивного духовного явища, варто звернути свій погляд углиб історії та поставити собі вкрай важливе питання: “Чому гріх став можливим?”. Відповідь на це доленосне питання криється у Божому Слові: “І сказав Бог: “Створімо людину за Нашим образом і за Нашою подобою, і нехай панують над рибою морською і над птаством небесним, і над домашньою скотиною, і над усякими дикими звірами, і над усякими плазунами та над усією землею!” І створив Бог людину за Своїм образом, за образом Божим створив її, як чоловіка та жінку створив їх” (Буття 1:26-27). Оскільки Господь створив людину за Своїм образом і подобою, в кожного з нас є свобода волі. Це означає, що ми, на відміну від усіх інших Божих творінь, маємо здатність вільно та свідомо чинити вибір у своєму повсякденному житті та нести згідно цього вибору відповідальність. Так і трапилось в Едемському саду: Адам і Єва мали вибір – чинити зло та послухати змія чи залишитись вірними Богу і зберегти з Ним святі та праведні стосунки. Вони вчинили гріх і понесли за нього покарання.
На цьому етапі виникає друге питання, яке може завдати нам ще більше труднощів, ніж попереднє на шляху до пізнання та розуміння Бога: “Чому, попри наявність у людини свободи волі, гріх все-таки зумів прийти у світ?”. Інакше кажучи: “Чому людина свідомо обрала приречене на загибель зло, запропоноване змієм, а не добро і вічну радість, за якими стоїть Бог?”. Відповідь знову ж таки лежить у межах розуміння двадцять шостого і двадцять сьомого віршів першого розділу Буття, в яких написано, що Бог створив людину за Своїм образом і подобою. А це в свою чергу означає не тільки те, що людина має свободу і волю чинити так чи інакше, подібно до Бога, як ми вже зрозуміли вище, а й те що людина є творінням, а не Творцем. З цього випливає, що ми містимо в собі лише певну схожість на Господа, але не тотальну спорідненість з Божественним началом. Як наслідок, ми є дуже вразливими і здатними до відступлення від Істини, якою є Бог, бо маємо в собі окрім прагнення до святості, здатності любити та жертвувати собою заради добра, ще й ганебну можливість грішити, чинити зло та блукати в духовній темряві. Духовне зіпсуття людини сталося не через волю чи намір Бога, а через вибір Єви, а згодом і Адама. Крім усього вищесказаного, слід додати, що наш розум є неймовірно обмеженим та малим, що прирікає людину на часте здійснення неправильних та гріховних рішень. Бог же завжди досконалий та правий у винесенні всіх Своїх рішень, розуміємо ми їх чи ні. Це ще більше підтверджує нашу інтелектуальну мілину порівняно з глибиною та неосяжністю величі Господа.
Отже, гріх отримав можливість прийти у світ завдяки тому, що людина нерозумно та невірно використала Божий дар – вільно здійснювати вибір та приймати численні життєві рішення. І, як наслідок, людина відступила від Бога, обравши зло, а це в свою чергу стало можливим тому, що людина є всього лиш подобою Отця, а всяке творіння, зокрема й людина, в жодному разі не здатне бути кращим за свого Творця чи рівним його інтелекту, силі та можливостям.
На противагу всім людям – наш Бог є втіленням досконалості та Праведним Суддею, який не може прийняти невірні рішення чи відійти від правди.
Наслідки гріха
Будь-який гріх має свою ціну та наслідки. Про це ми можемо читати у Посланні до Римлян (6:23): “Бо плата за гріх – смерть, а дарування Боже – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім!”.
Адам і Єва були воістину благословенними людьми і володіли неймовірним кредитом довіри від Творця: вони не мали хвороб, були звільненими від обтяжливої буденної праці, мали вдосталь їжі, пиття та найкращого відпочинку безпосередньо в тіні Господніх крил, могли бачити Бога та постійно спілкуватися з Ним вживу і в молитвах. Втім, Єва, яка послухала змія і Адам, який посмів спокуситись і вчинити гріх, були не лише вигнані з Раю, що вже саме по собі було найгіршим покаранням, яке лише можна собі уявити, але й в значній мірі втратили Божу присутність та охорону в їхньому подальшому житті. Господній присуд записано в третьому розділі Буття (16-19): “А до жінки промовив: “Наготую тобі муки у вагітності твоїй; у муках ти будеш родити дітей, а до мужа твого буде пристрасне бажання твоє, він же пануватиме над тобою”. Адамові ж сказав Бог: “За те, що послухав ти голосу дружини твоєї та поїв з того дерева, що заповідав Я – “З цього одного не їсти!” – проклята земля через тебе! В печалі й тузі харчуватимешся з неї по всі дні життя твого. Тернину та осот родитиме вона тобі, і їстимеш польову траву. У поті лиця твого їстимеш хліб твій, аж поки не вернешся в землю, що з неї ти взятий. Бо земля ти, – й до землі повернешся”.
Один гріх, а скільки жахливих проблем! Біблія вчить нас, що наслідки гріха дуже часто переважують сам гріх і Господь так допускає для нашого очищення та збудування, щоб ми більше ніколи не приносили біль Спасителю та своїй душі. Проаналізуймо своє життя і вчинки, які чинимо ми. Як багато бід здатен принести нам і нашим рідним певний гріх, який ми можемо скоїти через власну духовну короткозорість та незрілість.
Підсумовуючи сказане, наслідками боговідступлення Адама і Єви є:
1. Муки під час вагітності для Єви та всіх жінок, які народяться після неї.
2. Сильний потяг Єви до Адама та його панування над нею.
3. Прокляття землі та природи через переступ Адама.
4. Тяжка щоденна праця для Адама та всіх чоловіків, які приходять у цей світ.
5. Переживання людьми за своє матеріальне, житлове, соціальне становище тощо.
6. Поява хвороб, слабкість і вразливість людського тіла.
7. Виникнення фізичної смерті через відступлення від Бога.
8. Духовна невідродженість та гріховність, які необхідно усунути покаянням, переміною життя та пошуками Бога.
9. Перехід гріха з покоління в покоління та духовне зіпсуття людства.
Це лише деякі гіркі плоди гріха Адама і Єви – насправді їх набагато більше. Молімось, щоб Бог відкривав кожному з нас якомога більше результатів гріховного вибору перших людей, щоб правильні висновки з цієї історії допомагали нам мудро розпоряджатися своїм життям.
Вся ця історія могла б отримати безнадійне продовження та не менш фатальне закінчення. Однак наш милосердний та незбагненний для людського розуму Господь настільки полюбив Адама і Єву, що вже одразу після виявлення їхньої ганебної провини продовжив дарувати любов і проявляти стурбованість їхнім становищем: “І поробив Господь Бог чоловікові й жінці його одежу із шкір, та й зодягнув їх” (Буття 3:21). Так і в житті кожного з нас Бог до останнього не залишає своїх дітей у гріховній колотнечі та духовних падіннях, бажаючи нашого оновлення та повернення до Його благодаті.
Найбільшим даром відкуплення для кожної людини є смерть і воскресіння Ісуса Христа, Божого Сина, яким ми так часто зневажаємо, роблячи гріховні кроки: “Тому оце, як через провину одного на всіх людей осуд, так і через праведність Одного на всіх людей оправдання життя. Бо як через непокору одного чоловіка багато зробилось грішниками, так і покорою Одного Праведника зробляться багато хто праведними. Закон же ввійшов, – і намножився гріх, а де намножувався гріх, там намножувалася благодать. Щоб, як гріх царював для смерті, так і благодать зацарювала через праведність для життя вічного через Ісуса Христа, Господа нашого” (Послання до Римлян 5:18-21).
Лише продовження Божої любові після злочину Адама і Єви та прихід Ісуса Христа, який помер мученицькою смертю за їхні гріхи та гріхи всього людства, дають можливість всім небайдужим та вірним Богу отримати зцілення власної грішної природи, початок якій був покладений ще в Едемському саду.
Підтвердження нашим роздумам знаходимо у Посланні до Римлян, шостий розділ, з одинадцятого по тринадцятий вірш: “Так само й ви думайте, що ви мертві вже для гріха, а живі для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому. Тож нехай не царює гріх у смертному вашому тілі, щоб коритись йому в пожадливостях його. І не допускайте членів ваших до гріха як знаряддя неправди, а віддавайте себе Богові, як воскреслі з мертвих, і члени ваші, як правдиве знаряддя Богові”.
Підсумки
Кожен гріх є тяжким і кожен має свій наслідок. Переступ Адама і Єви не став винятком. Вони понесли покарання за свій неправильний вчинок і людська природа стала грішною.
Попри це, Господь не залишив їх і нас, принісши у жертву свого Сина, Ісуса Христа, який помер на хресті за гріхи всіх людей. Це дало можливість кожному, хто щиро та віддано шукає Бога, навернутись до праведного життя, розіп’яти на хресті віри своє гріховне серце та отримати частку у вічності з Богом.Вірю, що ми не забудемо і належним чином візьмемо до душі цей повчальний урок з Біблії, який назавжди буде символом Христової любові та самопожертви.Слава Ісусу Христу!
Голод Богдан
