ОСЕЛЯ СВЯТОГО ДУХА

В глибині відродженого серця
Дух Святий незримо проживає.
Все тоді чужим душі здається,
Бо вона оселю в небі має.

Сам Христос тобою володіє,
Всіх, здається, хочеться обняти,
І ніхто, я вірю , не зуміє
Радості цієї відібрати.

Це щось дивне, іншим незбагненне,
Як душа обмившись Його кров’ю,
Відчуває, що вона спасенна,
І горить безмірною любов’ю.

В серці спокій, хоч на віях сльози,
Вогник віри в серці палахкоче,
Я без Тебе, мій любимий Боже,
Навіть дня прожити вже не хочу.

Синє небо влилося у груди,
Іншим хочеться про те сказати:
«Не страждайте, не томіться люди
Бог і вам спасіння хоче дати.

Лиш покайтесь і ваш дух проснеться,
Бог відкриє ваші очі й вуха,
І відчуєте тоді ви в серці
Дотик ніжного, Святого Духа».

Олександр Войтицький