Утікайте від розпусти
«Утікайте від розпусти!» – ці слова з послання апостола Павла до Коринтян на початку нашої ери є як ніколи актуальними і сьогодні, майже два тисячоліття потому. На превеликий жаль, в наш час все більше і більше диктують суспільству свої правила гри представники так званих сексуальних меншин. Вони вже не такі, як їх попередники з інших століть, котрі соромились свого гріха, таїлись, маскувались та робили усе можливе, щоби сучасне їм суспільство та родини не дізнались про їхні збочення. Деякі з них сповідувались, молились, просили про поміч Господа, людей, – прикладали усі старання, щоби бути вільними від гріха розпусти. Залишається відкритим запитання: Що ж змінилося у свідомості людей, які сороміцькі речі, про котрі навіть неприємно згадувати, сьогодні демонструють як особливе досягнення?
Очевидно, що витоки цього «руху за рівність» ідуть з джерел безбожності та лжехристиянства. Безбожник не реагує на Слово Боже і, як атеїсти, відкидає відповідальність перед Богом за скоєні злочини. Лжехристиянин визнає себе послідовником Бога, відвідує богослужіння, виконує номінальні традиції і обряди, але серце його глухо закрито до голосу сумління, а очі заплющені, щоб не бачити Божого Слова. Тому-то й не диво, що вже можна побачити ганебну практику одностатевих шлюбів та висвячення у священний сан відвертих збоченців.
Особливо небезпечним є те, що їм не достатньо просто захисту, вони прагнуть перемінити весь моральний уклад роду людського, котрий базується на Божому Слові за допомогою публічних демонстрацій-парадів для створення тиску на ту частину населення, котра не сприймає їхнього світогляду і створює активну протидію розбещенню роду людському. Сучасний розпусник агресивний, войовничий, глухий до порад чи докорів сумління, він нагадує більшовиків, які мріяли про всесвітню революцію і насаджували свою ідеологію насильницьким методом. Диктатура пролетаріату, панівної комуністичної партії, ідеології – це насильство над мораллю, сумлінням, тисячолітнім укладом життя роду людського. Печальні наслідки панування комуністичної ідеології усім відомі. Але гомодиктатура не йде ні в яке порівняння з диктатурою пролетаріату. Сьогодні на рівні державних інституцій багатьох країн світу ця меншість має право диктувати свої вимоги більшості населенню цих держав. Цей парадокс тяжко збагнути. Як і просто нереально зрозуміти: Для кого і яка є користь з того, щоб на державному рівні зневажати Божі закони, цим самим відмовляючись від Його благословень?
За цим, як і за будь-яким гріхом, стоїть сам сатана в образі своїх сателітів-людей, котрі спільними зусиллями прагнуть знищити людство, провокуючи до бунту проти Бога розпустою та аморальністю. Усі сили пекла активовані для того, щоби люди не народжували дітей і у цьому порушували древню Божу заповідь: «Плодіться і розмножуйтесь, і наповнюйте землю» Буття 2:28. Зрозуміло, що одностатеві шлюби не спосібні народжувати дітей, через це вони шукають та всиновлюють (а по суті розбещують) дітей, бо бажають виглядати «повноцінною сім’єю». Цікаво, як така «сім’я» коли-небудь зможе задовольнити Богом закладені психологічні потреби дитини в спілкуванні з батьками різних статей? Як чоловік може передати материнську любов або жінка батьківську?
Окрім цього, у людей, що чинять розпусту, висока захворюваність та смертність, що також є наслідком бунту проти Бога. «Хто займається розпустою, той проти свого тіла грішить» 1 Коринтянам 6:18.
Сумно, що ці заражені гріхом люди дозволяють собі приводити такий аргумент-виправдання: мене таким створив Бог, або я таким народився. Невже вони справді думають, що Бог є настільки примітивним, щоб спочатку створювати людей з неприродними потребами, а потім забороняти їх задовольняти?
Проте, за все це доведеться відповісти перед Богом: «Бо всім нам треба явитись перед судом Христовим, щоб прийняв кожен згідно з тим, що заробив тілом,- чи добре, чи лихе» 2 Коринтянам 5:10.
Та чи є якийсь порятунок для нас та цих нещасних людей, що Божу правду замінили брехнею? Є! Навернення до Бога та Його Слова усім серцем, усім єством, розумом і душею. Розпусникам необхідно отямитись і почати жити згідно Заповідей Господніх. Це призведе до зміни світогляду, звичок, манер, відносин і цілей життєвих, паралізує злодійство, корупцію, брехню, розбещення, відновить стосунки між подружжями, батьками і дітьми, зможе очистити людей від алкоголізму, наркоманії, ігрових залежностей – від усього, що руйнує державу зсередини та ззовні. Апостол Павло дає усім надію в Господі Ісусі Христі, що можна від усього цього звільнитись: «Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! А такими з вас деякі були, але ви обмились та освятились, та оправдались Ім’ям Господа Ісуса і Духом Бога нашого” 1 Коринтянам 6:9-11. Надія в Ісусі Христі ще полягає і у тому, що Він став перед Богом заступником, адвокатом за людей, щоб вони не загинули при одній тільки умові – віра в Нього, як посланника Божого для врятування від смерті. «Бо так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне» Івана 3:16; «Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене звіщати вбогим Добру Новину, зціляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визволення і сліпим прозріння, випускати пригноблених на волю, проповідувати рік Господній сприятливий» Луки 4:18,19. З процитованих мною слів Спасителя світу ясно, що Бог не бажає смерті грішника, але бажає через його покаяння надати небесну амністію усім, хто цього забажає.
З великою впевненістю можу стверджувати, що Господь Бог справді милуючий і людинолюбний Бог! Раджу усім, хто ще в полоні різноманітних гріхів та залежностей наблизитись до Господа нашого Ісуса Христа в молитві покаяння і упокорення, і Отець Небесний, що є вірним і праведним, простить нам усі провини в Ім’я Сина Його Ісуса Христа.
Павло Зав’ялов, диякон Церкви “Воскресіння”
Джерело: Духовна велич Львова