Відпочинок на Світязі
З 4 по 11 серпня я мав чудову можливість відпочивати разом з дітьми Божими у християнському таборі, який проходив у селі Світязь, що на Волині. Недалеко від села простягається озеро Світязь — зелені береги, вкриті яскраво-зеленою травою та різноманіттям дерев, голубе небо, що віддзеркалюється у кришталево-чистій воді, сонечко над головою та легкий вітерець — вся ця краса, створена Господом, милувала око кожної людини і не залишала байдужим нікого.
Особисто для мене це був благословенний час. Я відпочив і тілом і душею. Життя у таборі, далеко від повсякденної праці та життєвих турбот, насиченого та інтенсивного ритму життя в місті, з ночівлею в палатках, в тиші та на лоні природи — вже тільки це заспокоює душу. А якщо до цього додати присутність братів та сестер у Христі та розпорядок дня (особистий час з Богом, підйом, руханка, сніданок, групки, вільний час, обід, вільний час, вечеря, зібрання, снек, вільний час, відбій) — це створює незабутні враження на все життя.
Час життя в таборі — був чудовою нагодою ближче познайомитись один з одним, краще зрозуміти один одного, вчитися допомагати один одному, застосувати набуті знання на практиці. Тут кожен міг послужити тим даром (1Петра 4:10), який йому дав наш Отець (Як. 1:17) — проповіддю Слова, співом, на кухні, на нічному чергуванні, в розкладанні/складанні палаток, в наведенні порядку в недобудованому будинку, просто вислухати когось, навчити когось плавати і перелічувати можна ще довго.
Вільний час ми проводили по-різному: хтось ходив плавати на озеро, хтось — залишався грати у волейбол, футбол чи інші ігри в таборі, хтось — готував нам щось смачненьке (поварі та їх помічники), хтось — плавав на човні (у суботу таких було багатенько, ми взяли на прокат аж 7 човнів), хтось — ловив рибу (навіть зранку, щоправда риба тут ловилася невелика, максимум — це окунці трохи більші за долоню), хтось — збирав ожину, якої там було дуже багато, причому такої ароматної, темно-синього, майже чорного кольору, зігрітої сонечком та дуже солодкої, вона була надзвичайно чудовим інгредієнтом до наших фруктово-ягідних компотів, приготованих поварами. Як вдячність господареві території, на якій був розбитий наш табір, ми привели до порядку двір у недобудованому будинку.
В п’ятницю ми проводили євангелізацію: зранку — співали про Христа біля озера, з обіду — розбившись на кілька групок, розносили запрошення на християнський фільм, який ми показували ввечері. Хоча із запрошених прийшла тільки одна жінка, і та не досиділа до кінця, я вірю, що кілька тих запрошень, з лис-тівками про Ісуса Христа, які ми залишили запрошеним не залишать їхніх сердець без змін, бо Бог говорить до людей різними способами, в тому числі і через листівки. (Євр. 1:1-2). Також ми мали кілька розмов з місцевими жителями, в яких свідкували про Христа та Його любов.
Захоплюючі краєвиди Полісся були для нас також місцем духовного збудування. Тема цього табору була “Відносини”. Основний розбір теми ми проводили по групках, хоча ця тема проходила червоною ниткою крізь всі проповіді, які лунали у цьому таборі. Кожна групка мала свого лідера.
У таборі ми розглянули такі підтеми:
- Відносини в світі та в церкві
- відносини з Богом ми будуємо на основі виконання Його волі (Мр. 3:31-35)
- Бог не забирає віруючих зі світу (Ів. 17:15)
- нам треба позбутися близьких стосунків з невіруючими друзями (1 Кор. 15:33)
- ми повинні будувати наші відносини з людьми через Слово Боже
- Розчарування віруючих
- треба миритися з тими, проти кого ми щось маємо, якомога швидше (Мт. 5:21-24)
- слід бути співчутливими, прощати один одного (Еф. 4:25-32)
- сильніші повинні допомагати слабшим (Рим. 15:1-2)
- ми повинні приймати один одного (Рим. 15:7)
- Самотність
- причини самотності
- комплекси
- мені добре самому і мені нікого не треба (1 Ів. 1:7; 1 Пт. 2:5, 1 Ів. 3:10, 4 М. 25:17-18)
- віртуальний світ
- розчарування в інших
- Слово Боже закликає нас до спільності, любові та єдності (Ів. 17:21; 1 П. 4:8-10)
- причини самотності
- Любов
- що таке любов? (1 Кор. 13:1-8)
- звідки взяти любов? (Рим. 5:5)
- як любити? (1 Ів. 3:18)
- не бути байдужим до того, що відбувається довкола нас
- Все починається з мене
- з людського серця виходять гріхи (Мт. 15:19; 12:33-35)
- треба берегти своє серце (Лук. 6:45; Пр. 4:23)
- хто в Христі — той нове створіння (2 Кор. 5:17-20)
- Ціль у житті
- пізнання Христа (Фил. 3:7-8)
- святість та непорочність перед Богом (Еф. 1:4-5)
- нагорода високого поклику Божого (Фил. 3:13-14)
Крім розбору теми в групках, ми проводили загальні зібрання по вечорах у великій палатці, також двічі ми були на зібранні помісної церкви с. Світязь. На зібраннях брати висвітлювали наступні теми:
- Надіймось на Господа (Пс. 145:3-4; Єр. 17:5; Пс. 145:5-6)
- Заохочення до освячення та служіння (Євр. 3:13; Кол. 3:16)
- Жертовність ( Ів. 3:16; Тит. 2:13-14)
- Реакція на гріх брата/сестри проти нас у церкві (Мт. 18:15-17, 21-22; 1 Кор. 6:7-8; Гал. 6:1; Як. 5:19-20)
- Милосердя (Бут. 19:1-3, 16; Як. 3:17; Лук. 6:36)
- Дбаймо про добрі діла (Еф. 2:10; Тит. 2:14, 3:8)
- Щоб не замовкав голос, що голосить про Господа (Мт. 5:13-14; Іс. 62:6-7)
- Неприємні речі в житті християнина (Рим. 8:28; Йов. 1:20-22, 2:9-10; Як. 1:12)
Брат Андрій Кучеренко, який був з нами кілька днів, в своїх проповідях голосив про
- те, що перебування з віруючими показує нам наші гріхи та помилки
- про дорогу, на якій ми є (Псалом 1).
Також брат Андрій організовував час свідчень — це був благосло-венний чаc для всіх, хто там був. Брати та сестри свідчили про те, як Господь знайшов їх у цьому світі та привів у свою Церкву. В той час на обличчі багатьох були сльози радості, а ім’я Господнє було прославлене за дивні діла Його любові в нашому житті! В багатьох випадках, саме, небайдужі відносини однієї людини до іншої приводило до покаяння. Ці реальні історії із життя наших братів та сестер укріпили інших в довірі, вдячності, упованні та бажанні служити Господу всім серцем своїм. Дійсно, який люб-лячий наш Господь! Слава Йому!
Загалом, я дуже задоволений проведеним часом у цьому таборі! З нетерпінням чекаю наступного! Єдине зауваження — це додати ще одне зібрання в день, його тривалість може бути меншою, ніж тривалість вечірнього ( 1 год). Дякую всім організаторам цього табору, братам-служителям, які годували нас духовно, та поварам, які годували нас тілесно (90 людей, це як на весіллі) та всім учасникам! Слава Господу за цей відпочинок! А всім нам бажаю Божих благословінь, вірності, сили та ревності у праці на ниві Господній!