Я дякую

Я дякую
За те, що небо – синє,
За те, що нива – золота,
Що в мене світла й гожа днина,
Що в серці – зоряна мета.

Я дякую
За те, що в грудях – пісня,
Що хліб – щоденно на столі,
Що над країною не виснуть
Ворожі хмари: чорні й злі.

Я дякую
За сильну руку брата,
За слово в хвилю безнадій,
Що над колискою дитяти
Шепоче мати: «Сину мій!».

Я дякую
За те, що дощ – врожайний,
Що поле щедрістю зроста,
Що Боже Слово – життєдайне,
Що Богом повняться літа.

Я дякую
За те, що ранок – чистий,
Що вечір – свіжо-мовчазний.
Що очі в сина – променисті,
Що доня – втілення весни.

Я дякую
За  пісню Віфлеєма,
Пробиті руки – два крила,
За ніжну провесінь Едему,
Що в воскресінні проросла.

Я дякую,
Що Бог – моя утіха
З малечих літ і до сивин.
Його любов – як дотик неба тихий…
Я дякую, що я Твій, Боже, син!

Я дякую!

Юрій Вавринюк