Як подолати депресію духа?

Вступ

Життя кожної людини можна порівняти з рікою. В когось води подій мають спокійніший характер за рахунок невеликої кількість рішень та розміреного темпу діяльності, в іншого – практично щоденно трапляються випробування або ж постають духовні виклики. Незважаючи на суттєву різницю у швидкості та наповненості життєвого потоку, всім час від часу буває сумно і важко. Особливо тоді, коли у життя конкретної людини приходить по-справжньому велике горе. Як наслідок, у разі вкрай негативних змін будь-хто може впасти у депресію.

То які основні причини виникнення депресивності духа? Як правильно поводитись в час лихоліть, аби вийти духовним переможцем?

На ці та інші важливі питання ми спробуємо знайти відповіді у Божому Слові.

Причини

Погляд науки та медицини

З наукової точки зору, депресія – це захворювання, при якому людина не менше двох тижнів почуває себе пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може виконувати повсякденні справи.
Перебіг депресії за однією з теорій виникнення цієї недуги пов’язаний з низьким рівнем серотоніну в мозку людини. Серотонін – це хімічна сполука, яку ще називають “гормоном радості та щастя”. В організмі людини він виконує ряд важливих функцій: відповідає за здатність до навчання і запам’ятовування інформації, регулює діяльність нервової та серцево-судинної системи, сприяє правильній роботі шлунково-кишкового тракту і бронхів, впливає на розвиток запальних та алергічних реакцій. Крім цього, серотонін безпосередньо регулює тривогу, агресивність, нав’язливі думки та фобії, якість сну, що дозволяє науковцям дати йому ще одну назву – “сполука гарного самопочуття”.

Спровокувати порушення обміну серотоніну в організмі людини може якраз таки певна психологічна травма, себто горе, яке спричиняє порушення роботи не лише головного мозку, а й усієї нервової системи.

Людям не варто схилятись до того, що “психічні хвороби” та їх особливості є повністю вивченими та встановленими. Це далеко не так. До того ж, жоден психотерапевт чи призначені ним медикаменти не зуміють дати різносторонній лікувальний вплив чи такий ефект, який би мав очікуване зцілення не на певний час, а назавжди. Водночас, це не означає, що доведені наукою факти є неправдивими чи вигаданими, що б дозволило заперечити медичні та біологічні першопричини захворювання.
А ось той факт, що жодна депресія не може розвиватись без тих чи інших духовних дефектів або проблем, про які говорить Біблія, і виліковується лише самим Господом в сукупності з роботою нужденної людини над собою, своїми печалями і скорботами – є беззаперечним твердженням. Тому, з даного моменту ми більше не зупинятимемося на молекулярних аспектах виникнення депресії, зосередивши свою увагу тільки на біблійних причинах пригнічення духа, які в медицині сукупно називають “депресією”, а також висвітлимо шляхи подолання цього досить поширеного стану.

Погляд Божого Слова

На сторінках Біблії є чимало історій та ситуацій, які вказують на причини розвитку пригнічення духовної сфери люди та її глибоких емоційних терзань. Розглянемо декілька з них.

1. Смерть рідної людини

“І запитав цар ефіоплянина: “Чи гаразд з моїм сином Авесаломом?” І відказав ефіоплянин: “Нехай би так сталося ворогам царя і пана мого та усім, що ворогуючи, встають на тебе, як сталось дитині твоїй!” І затрусився цар, і пішов до горішньої кімнати над брамою, і плакав, а йдучи, говорив безнастанно: “Сину мій Авесаломе! Сину мій, сину мій Авесаломе! Ой, коли б я був умер замість тебе, Авесаломе, сину мій, сину мій!” (Друга книга Самуїла 18:32-33).

Загибель близької людини залишає невимовну порожнечу. Цар Давид відчув це на власному гіркому досвіді, втративши не лише свого сина Авесалома, а й інших своїх дітей. Гіркота від  таких поворотів долі надломила Давидів дух і занурила в печаль, яку він виливав Богові та радше волів померти сам, ніж усвідомлювати і проживати смерть своїх дітей. Рідні нам люди не просто є частиною нашої пам’яті чи щоденного життя, вони є великою частиною нас самих. Ось чому так тяжко змиритись зі смертю, яка вириває наших близьких і з життя, і з наших сердець.
Проводьмо якомога більше часу з нашими рідними та ділімось з ними всією любов’ю, яку ми можемо їм дати.

2. Смертельна хвороба

“Того часу занедужав Езекія смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав до нього: “Так говорить Господь. Упорядкуй дім твій, бо ти не одужаєш, а помреш”. Тоді Езекія повернув обличчя своє до стіни і молився до Господу такими словами: “Ой, Господи! Згадай, що я ходив вірно та зі щирим серцем перед обличчям Твоїм і робив я праведне в очах Твоїх!” І заплакав Езекія гірко” (Друга книга царів 20:1-3).

Будь-яка хвороба впливає не лише на тіло, а й на чуттєво-духовну сферу. Людина може стати дратівливою, агресивною або навпаки – в’ялою, апатичною і емоційно закритою. Особливо це стосується тих випадків, коли виникають вкрай загрозливі для життя стани чи невиліковні захворювання. За таких умов людина ризикує зануритись у печаль чи затяжну депресію духа. Езекія, як ніхто інший, знав, наскільки боляче дізнатись в одну мить про власний близький кінець, та ще й не від лікарів, які можуть помилитись, а від Господа, який прямо стверджує про погибель царя. Гіркі сльози Езекії є зовнішнім проявом внутрішньої глибокої рани і тривоги, які почали формуватися в його серці. Після звістки про смертельне захворювання життя стає надзвичайно вагомим, цінним і змістовним, навіть якщо до цього видавалось пустим і абсурдним.
Цінуймо власне здоров’я та використовуймо гідно кожен новий день, який нам дарує милостивий Господь.

3. Нерозкаяний гріх

“Як я мовчав, ниділи суглоби мої від мого зітхання цілий день. Бо цілий день тяготіла на мені рука Твоя; соки мої висохли, як у літню спеку. Я виявив гріх мій перед Тобою і не скрив несправедливості моєї. Я сказав: “Признаюся перед Господом в переступах моїх!” А ти Сам простив несправедливість гріха мого” (Книга Псалмів 32:3-5).

Давид ділиться у псалмі власними переживаннями та депресією, які непокоїли його, допоки він не визнав затаєний гріх перед Богом та щиро не покаявся. Цар описує не лише емоційні складові тривалого смутку, а й перераховує муки тіла: “ниділи суглоби”, “соки мої висохли”. Так часто буває і в житті людей, яких виснажують хронічні болі в різних ділянках тіла, а лікарі нічим допомогти не можуть, оскільки численні проведені обстеження та аналізи не засвідчують жодних хворобливих відхилень. Частіше за все, істинна причина криється у глибинах серця, які можуть приховувати не лише нерозкаяні перед Богом гріхи, а й ненависть до ближнього, нарікання на Господа, невдоволеність власним життям, ворожнечу з рідними та інші руйнівні для тіла і духа негаразди.
Визнаваймо наші гріхи перед Богом в щирості та покаянні, аби не впасти у вічну погибель після смерті та не отруїти дні нашого життя тривогою і смутком.

4. Безперервність думок та самоаналізу

“Я так говорив у моєму серці: Ось я став великим і придбав більше мудрості, ніж усі ті, що царювали передо мною в Єрусалимі, й серце моє бачило багато мудрості та знання. І скерував я свого духа на те, щоб спізнати, що це таке мудрість, і що таке безумство та глупота, але пересвідчився, що й це томить дух! Бо в кого більше мудрості, в того більше й смутку; а хто побільшує знання, той побільшує печаль!” (Книга Екклезіаста 1:16-18).

Кожного дня життя підкидає все більше нових запитань. Ми завжди перебуваємо у пошуках відповідей. Чим мудріша людина, тим більше у неї відповідей, але і кількість запитань до себе та до навколишнього світу невпинно зростає. Той, кого Бог наділив при житті неабиякою мудрістю, має не лише переваги такого дару у вигляді глибшого розуміння істин Слова Божого, особливостей функціонування сучасного світу та цінності уроків історії. Мудра людина водночас є глибоко нещасною, оскільки чудово розуміє безліч речей, і жити від цього стає тільки важче. До того ж, якщо людина володіє тонкою душевною структурою та має чутливу і раниму душу, то її мудрість буде працювати не лише на дослідження Господа, що є прекрасним заняттям, а й буде спрямована на детальний і безперервний самоаналіз, який може принести невимовні страждання. Тоді буде досить непросто віднайти баланс між жагою до відповідей та смиренням з думкою про те, що деякі речі мають залишатися закритими.
Працюймо над цим та не побільшуймо і без того непросте життя в цьому світі!

Шляхи подолання депресії

а) Прийняття того досвіду, який нам дає Бог – радісний цей досвід чи печальний: “Усьому під небом свій час і всякій справі – своя пора: час плакати й час сміятись, час сумувати й час танцювати” (Книга Екклезіаста 1,4).
Яким би затяжним і сильним не був дощ, рано чи пізно він закінчиться. Так і з життєвими бідами чи втратами – їх просто необхідно перечекати і винести з важких періодів життя максимум уроків та духовно зміцнитися. Вірний Господь ніколи не залишить згорьовану людину сам на сам зі смутком, потрібно лише звернутися до Нього у молитві та вірити, що Бог здатен вилікувати будь-які духовні рани.

б) Віра в те, що Господь дасть сили пройти важкі часи і повсякчас буде поряд: “Хоч би я ходив по долині тіні смертної, то не боюся жодного лиха, бо Ти зі мною; Твоя палиця і підпора дають мені підтримку” (Книга Псалмів 23:4).
Переживаючи непрості періоди в житті, які змушують нас гірко плакати, варто зберегти у собі тверду віру в Господню благодать і милість , хоч це буває непросто. Віруючим слід пам’ятати долю Йова та інших дітей Божих, які страждали і гідно пройшли долиною смертної тіні, не захитавшись. Але навіть якщо не все вдається, пам’ятаймо слова нашого люблячого батька Ісуса Христа: “Прийдіть до Мене, всі знеможені та обтяжені, – і Я заспокою вас!” (Євангелія від Св. Матвія 11:28). Ми можемо прийти до Нього в будь-якому стані і з будь-яким тягарем. В Ісуса завжди є час для кожної людини. Христос сказав, що того, хто до Нього приходить, Він ніколи не вижене геть.

в) Прийняття підтримки від близьких людей, братів і сестер в Христі, друзів: “Бо як один впаде, то другий підніме свого товариша” (Книга Екклезіаста 4:10).
Підтримка рідних і друзів не може в жодній мірі замінити утішення, яке здатен послати на серце Господь. Проте, така психологічна допомога є також важливою і потрібною тим, хто страждає від особистих трагічних поворотів життя. Хтось одразу біжить до Бога, коли стається біда, а хтось замикається в собі, ховаючись у своєму горі, як у мушлі, куди не пускає Христа. Однак, Господь бажає допомогти кожній людині, особливо тій, яка плаче і сумує. Бог може послати до духовно знесиленої людини того, хто завдяки веденню Духа Святого зуміє віднайти необхідні слова, які виведуть страждаючого з його емоційних ран. Таким чином людина може стати інструментом Господнього зцілення.

г) Вміння радіти та постійність у молитві навіть у скрутні часи: “Всякого часу радійте! Безперестанку моліться! За все дякуйте, бо така є воля Божа в Христі Ісусі про вас” (Перше послання до Солунян 5:16-18).
Навіть у найважчі моменти життя потрібно знаходити в собі радість та подяку Творцеві. Можна позбутись здоров’я, сім’ї, майна, підтримки друзів, як Йов. Та пройшовши крізь неймовірно болісні ситуації, він зберіг свою віру в Бога і не втратив свого спасіння. Ось це і є головна суть, завдяки якій ми повинні бути щасливими і за яку зобов’язані дякувати Господу повсякчас, що б не трапилось у нашому житті. Богові буде надзвичайно приємно, якщо ми будемо вірні Йому до кінця і не покинемо Його через смертельну хворобу, загибель рідних нам людей чи фіаско бізнесу, в який ми вклали величезну суму грошей. Саме Ісус Христос помер за кожну людину, пройшовши найважчі випробування заради того, щоб ми мали можливість спастись і бути у вічній радості поряд із Ним. Пам’ятаймо про це не лише у мирний час, а й у найбільш темні епізоди нашого земного шляху.

Висновки

1. Будь-хто може впасти у депресію. Окрім вищеперерахованих причин для розвитку депресії, існує безліч інших: крах у стосунках, насильство, неприйняття у суспільстві, війни, поразка у веденні бізнесу тощо.
2. Депресія не є достеменно вивченою хворобою. Все, що про неї відомо з наукової та медичної точки зору є таким у певній мірі через те, що людям легше лікувати і вивчати духовні проблеми, коли їх означено і загнано в чіткі рамки.
3. Жодні препарати, які використовуються у психіатрії при лікуванні “хвороб душі”, не можуть повністю чи бодай на якийсь довгий відрізок часу вилікувати ту чи іншу психічну недугу, зокрема депресію. Більше того, ефект частини психотропних препаратів не володіє до кінця вивченим механізмом, дією, силою побічних ефектів та тривалістю лікувального ефекту.
4. Лише віра в Господа і уповання на Його всеблагу милість та безмежну любов здатні вивести людину з найбільш затяжної депресії духа. Наслідком такої віри може стати повне відновлення радості, бажання жити і працювати, задоволення від життя та улюблених справ.
5. Підтримка близьких людей і друзів може значити набагато більше, ніж дороговартісні антидепресанти чи сучасні препарати від тривоги. Потрібно захотіти вийти з власної твердині психологічного болю і самозахисту, аби почути слова любові від рідних та прийняти їхню підтримку.
6. Набільша радість для віруючої людини – це усвідомлення того, що вона йде шляхом спасіння, оскільки Ісус помер за неї на хресті. Маючи такий орієнтир у земному житті, будь-яка тривала депресія рано чи пізно приречена на завершення тому, що для Бога немає нічого неможливого.

Я сам пережив це на своєму досвіді, три роки перебуваючи у тяжкому депресивному стані глибоко у серці після смерті батька. Мені було невимовно тяжко, особливо протягом першого року після того, як він помер. Але мушу сказати, що Господь зміг зцілити мене від печалі. Я живу далі з вірою та радістю, дякуючи Богові за свого батька і за своє життя. В тяжкий момент Бог прийшов у моє серце, згодом я увірував у Нього, прийняв Водне Хрещення, і ще за деякий час Ісус зібрав докупи моє розбите від горя серце, за що я Йому дуже і дуже вдячний!

Взиваймо до Господа і не зневіряймось. Він завжди поруч і спішить потішити і підтримати. Завжди і за все дякуймо Богу.

Слава Ісусу Христу!

*****
Кожен має свій хрест, який він буде нести.
В кожного є життя, яке не буде простим.
І кожен дорогу обрав, щоб слідувати по ній.
Кожен має свій хрест, і біль має свій.

Ох, як же воно болить: носити свої тягарі –
лунає стогін людей, а поруч, в юрбі,
Господь говорить: “ Не плач, Я поруч з тобою іду.
Не плач, Я знаю про кожну твою біду”.

І ви несете разом твій особистий тягар
кожного дня, немов цей день – найцінніший дар.
Поки минають роки, важчає хрест життя.
Господь говорить: “Впадеш – впаду з тобою і Я.

Щоби тебе з колін підняти і пронести
до кращих ночей і днів, подалі від марноти”.
“Хоч кожен має свій хрест, і буде він нелегким,
Я тебе не залишу на самоті із ним”.

Голод Богдан