Біблія і генетика лихослів’я

Слова апостола Павла: «Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших».   (Еф.4:29)

Що таке лихослів’я, нікому пояснювати не треба. Це поняття, як ніяке інше, характеризує кричущу мо­ральну деградацію нашого покоління. Якщо раніше лихослів’я було, головним чином, специфічною мовою злочинців, п’яниць, жінок легкої поведінки та інших осіб, що опустилися, то тепер все докорінно змінилося. У сім’ях, де не має належного виховання, батьки вільно лихословлять навіть в присутності дітей. Вживання бруталь­них слів стало звичним явищем. Малі діти, чуючи лайливу сварку батьків, зас­мічують і свою мову. Всяка шкід­лива залежність спрямована на тілес­не і духовне руйнування, особ­ли­во дітей і молоді. Тому про шкід­ливі наслідки лихослів’я повинні знати не тільки дорослі, але й діти.

Лихослів’я має пряме відно­шен­ня до духовного світу темряви. Воно вкоренилось в поганських культурах з дохристиянських часів.

Лихослів’я завдає шкоди всім, хто його чує. Тут ми маємо справу з си­лою слова. Кого кличеш, той і при­ходить. Називаєш людину по імені – вона відгукується, кличеш Ім’я Боже в молитві – Господь відповість, якщо буде Його воля.

Коли вимовляються імена демонів, відзивається нечисть і супроводжує людину, яка лихословить. Понад усе на світі диявол старається утримати людей від спілкування з Богом через Біблію і молитву. Бог являє Себе людям в Своєму Слові – Біблії.

Необхідно бути обережним у словах і знати, що людина, яка проклинає іншу, насправді накликає прокляття на себе. «Обернеться зло на його голову» (Пс. 7:17). За Божим законом ми отримуємо те, чого бажаємо іншим. Ісус Христос сказав: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Мт. 7:12).

Усе це знайшло підтверд­жен­ня у науці. Сімнадцятилітнє дослід­жен­ня доктора біології І.Б. Белявського, до якого приєдналася велика група вчених, увінчалося не просто успі­хом, але справжнім відкриттям. Уче­ним випало довести, що кожне ви­мовлене лихе слово дуже виразно впли­ває на людські гени. Ре­зультатом дії сили слова через пев­ний час відбувається зміна власного генетичного коду людини, який стосується темпів старіння і терміну жит­тя, і видозмінені гени переда­ються нащадкам. Дослід­жен­ня до­вели, що у тих, хто лихословить дуже швидко виявляються зміни на клітинному рівні, що ведуть до різних захворювань.

У ході експерименту було доведе­но, що лайливі слова зав­дають шкоди оточуючим. Вплив ли­хослів’я подібний до радіаційного опромінення, коли рвуться лан­цюжки ДНК, розпадаються хромо­соми. Тобто лайливе слово викли­кає мутації аналогічні впливові радіації.

Не лише слово, але й лихі дум­ки діють руйнівно. Заподіюючи зло нав­колишнім, лихослівник може не зна­ти, що найбільшу шкоду він зав­дає собі й своїм нащадкам. Людські ге­ни “чують” думки і слова, сприймають їх і фіксують у гене­тичному коді. Огидні слова негатив­но впли­вають на генетичний код ли­хослова, стаю­чи прокляттям, що визначає погану спадковість.

Таку ж руйнівну дію на людину та її генетику мають блуд, пияцтво, тютю­но­паління, наркоманія, брехня, злодійство, насильство і жор­стокість у всіх її проявах, включа­ючи аборти, тобто все те, що Біблія іменує словом ГРІХ. Якщо злість руйнівна, то, навпаки, просте добре слово, вимовлене з любов’ю, лікує.

Чи не говорить про це Біблія? «Дехто, говорить, мов коле мечем, язик же премудрих – то ліки» (Пр. 12:18).

Особливо ж цілюще впливає на організм молитва: силою Божої благодаті виправляються дефекти спад­кового матеріалу, від­нов­лю­ються пошкоджені мутаціями ДНК, відбувається зцілення людини.

Ось чому християнин, чуючи лихі слова чи відчуваючи чийсь агресивний настрій, захищає свою душу молитвою, просить Божого захисту від сил темряви.

Біблія ствер­джує: кожен, хто вживає брутальні сло­ва, зневажає Бога і себе самого, руйнуючи своє єство від здоров’я до долі. Лихослів’я є тяжким гріхом. Апос­тол Павло конкретизує цей пос­тулат і попереджує, що руйнується не тільки тимчасове земне життя, але й віч­не, оскільки людина народжується за Божим непо­рушним планом для життя вічного. Смерть тіла – перехід душі в вічне життя. (Екл. 12:7) Необ­хід­но пам’ятати, що у вічності тільки два місця: або з Ісусом в Святих Небе­сах (Фил. 3:20), або з дияволом в пеклі (Мт. 25:41-46). Вибір – за кож­ним.

Так говорить Біблія.

Слова апостола Павла: «Бо му­симо всі ми з’явитись перед Судовим Хрис­товим Престолом, щоб кожен прий­няв згідно з тим, що робив, чи добре, чи лихе» (2 Кор. 5:10).

«Не об­ма­нюйте себе: ні роз-пусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блу­додійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!» (І Кор. 6:9-10).

«Усяке подратування, і гнів, і лю­тість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас з усякою злобою» (Еф. 4:31).

«А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!». (Еф.4:32).

«Місця дияволу не давайте» (Еф.4:27).

Отже, генетична наука підтвер­джує те, чого навчає Біблія.

Від будь-якого гріха, і від лихо­слів’я в тому числі, може звільнити Бог, треба лише покаятися перед Ним і жити, виконуючи заповіді Ісуса Христа. Деградація нації і народу починається з нехтування Божих Заповідей. Бог є джерелом перемог, щас­тя, радості, миру. Тільки у спіл­куванні з Богом ми отримуємо Його силу. «Господь дає мудрість, з Його уст – знання і розум» (Прип. 2:6).

«Боже Слово живе та діяльне». (Євр. 4:12)

Мова людини не є чимось випадковим, це її вибір (свідомий або несвідомий), що відображає стан душі. І яка людина, такі її думки, слова, вчинки і все її життя. І кінець її буде відповідним.

Вислови класиків української літератури:

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова».   М. Рильський

«Хто нікчемну душу має, то така ж у нього мова».   Леся Українка

«Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».   О. Гончар

Отож, будемо зберігати куль­туру рідної мови.

Практикуйте говори­ти з любов’ю і ввіч­ли­во. Важливо на­вчитися думати й го­ворити про гарне, пам’ятаючи, що на­ші слова матеріалізуються, а дум­ки – реалізуються. Використовуйте у сво­їй мові якнайбільше позитивних слів: благословення, похвалу, заохочення, подяку, ви­слов­лен­ня добрих позитив­них почуттів і думок.

Там, де ворожнеча, сійте мир. Там, де образа, сійте прощення. Там, де сумнів, сійте віру. Там, де безнадійність,сійте надію. Там, де смуток, сійте радість. Там, де темрява, сійте світло.

«Не обманюйтесь, Бог осмі­яний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» (Гал. 6:7).

Отже, з чистоти думки і слова по­чинається будь яке істинне зці­лення хворої гріхом людської душі.

Будемо пам’ятати слова Ісуса Христа: «Зо слів своїх будеш вип-равданий, і зо слів своїх будеш засуджений». (Матв. 12:37)

Підготувала Марія Походжай 
Християнська місія «Добрий самарянин»