До тебе завжди лину я в душі

О, синь, безмежна, чиста і привітна,
До тебе завжди лину я в душі.
Як до польоту пташечка стремиться,
Отак моя душа до Тебе лине у тиші.

Коли тягар на душу налягає,
То все туди, думки мої летять,
А  там, синь неба знову душу окриляє
Й вона готова йти вперед, співать.

Про тебе, небо, тисячі віршів, поем складають,
Оспівують тебе у безлічі пісень.
Про тебе кожне твориво говорить,
І про твою красу оповідає дневі день.

Як хочеться скоріш закінчить цю земну дорогу
І увійти в те небо чисте, голубе,
Де царство Боже сяє у вісоні,
І там Спаситель вірних Своїх жде.

А поки-що, я на земній дорозі
Продовжую мандрівку цю звершать,
Не раз каміння ранить мої ноги,
І тоді знову ввись думки мої летять.

Тебе благаю, Боже Милостивий,
Допоможи дійти в небесний Край,
І з переможним прапором врочисто
Навіки увійти в чудовий вічний рай!

Людмила Боєчко
Вересень 1999 р.

Теги: