Хрещення вогнем

Мій Бог мовчав, коли прийшла біда.
Мій Бог не бачив, як стікали сльози,
Коли я серцем зболеним ридав,
Коли душа дубіла від морозу.

Тоді з дитям – і я тоді осліп,
Тоді з дитям – і я вмирав у муках:
Задуха серця тих жахливих діб
Зламала волю, поламала руки.

Мій Бог мовчав. Бо я Його не чув!
Все бачив Бог – це я Його не бачив!
І віру в Нього – зламану свічу –
Він Сам підняв і все мені пробачив.

Це Він вогонь пригаслий розпалив,
Це Він простер над нами теплі крила!
Мою дитину вихопив з імли,
І в милості приніс небесну силу!

Такий мій Бог, що сяє у красі.
Такий мій Бог, що нас прикрив Собою!
Він – Перемога і Життя носій  –
Так хрещенням готує нас до бою.

Юрій Монда