Пісочний годинник

Для правильного сприйняття,
Щоб приклад був наочний,
Я порівняла би життя
З годинником пісочним.

Течуть піщинки – дні, роки –
Одна по одній падають,
Ці – з сумом, інші ж – навпаки:
Щасливі й серце радують.

Піщинки горя і утіх,
Падіння і утвердження –
Немає схожості у них,
Як і нема повернення.

Стоять годинники у ряд,
У Бога всі позначені:
У когось – за вісімдесят,
У когось – до сімнадцяти.

Хтось видихнув останній раз,
Як і було призначено,
І книга скінчилась чиясь,
І весь пісок потрачено.

А ми годинника свого
Обтяжуємо планами,
Забувши, що Господь його
Не переверне наново.

Не знаєш ти його об’єм,
То ж дорожи й хвилинкою,
Бо може випасти цей день
Останньою піщинкою!

А потім вічність надійде,
І за тобою рішення:
Куди душа твоя піде
Після його закінчення.

Іще сьогодні кличе Бог
До майбуття безсрочного,
А поки що тече пісок
З годинника пісочного…