Християнин і соціальні мережі
В цій письмовій роботі я хотів би розглянути питання, яке виникло порівняно нещодавно, але стає дедалі актуальнішим з розвитком людства і комп’ютерних технологій – соціальні мережі. І оскільки ми є християнами то розглянемо відношення християн до соціальних мереж.
Насамперед, спробуємо зрозуміти, що таке «соціальні мережі». Отже, соціальні мережі – це структура, що базується на людських зв’язках, або ж взаємних інтересах. Першим веб сайтом, який запропонував можливості роботи із соціальними мережами, був classmates.com, що з’явився у 1995 році. На даний час таких спільнот є понад тисячу в усьому світі. Є різні види соціальних мереж, наприклад: connect.ua – молодіжна соціальна мережа, sumno.com – соціальна мережа про культуру, proteo – ділова соціальна мережа для професіоналів. Згідно статистики 67% людей у віці від 18 до 29 років відвідують соціальні мережі. Близько 22% роблять це постійно, з тих чи інших причин. Отже, метою створення соціальних мереж була ідея відшукати старих друзів, знайомих, чи інших людей, з якими ви з тих чи інших причин втратили зв’язок. З розвитком цієї ідеї з’явилися й інші ідеї – це буде місце де люди зможуть знаходити інформацію на будь-який смак. Отже, дивлячись на мету створення соціальних мереж, ми бачимо досить непогані перспективи для розвитку людини яка ними користується, для спілкування з рідними чи друзями, які знаходяться на відстані. Проте, як і багато інших винаходів людства, цей новий продукт розвитку суспільства має свої, так звані, «побічні ефекти», або, як їх ще називають – недоліки чи небезпеки. Не вдаючись у вичерпний перелік всіх недоліків, хотів би звернути увагу на деякі з них.
Недолік перший. Оскільки соціальні мережі є джерелом інформації, то важливо знати (якщо людина шукає інформацію, яка має певний вплив на життя), наскільки достовірною є та чи інша інформація. В інформаційній потік вливається не лише перевірена чи надійна інформація, а й просто здогадки чи уявлення людей про те чи інше, які подаються як результати серйозних досліджень. Іншими словами, маючи велику кількість інформації важко знайти правдиву, адже в переважній більшості той хто викладає інформацію не несе відповідальності за її достовірність. Отже, якщо розглядати соціальні мережі як джерело інформації – то це досить сумнівне джерело.
Недолік другий. Віртуальний світ замінює реальний (віртуальний –virtualis (середньолат.) – а) можливий, умовний; б) змодельований за допомогою комп’ютера). З активним розвитком соціальних мереж як вчені так і багато інших людей стали бити на сполох. Виявилося, що така собі безневинна розвага, чи засіб проведення дозвілля викликає залежність. Майже в кожної людини в житті є те, що би людина хотіла змінити, і якщо зробити це в реальному житті важко або неможливо, то люди створюють собі певну заміну реального життя. Тобто створюють собі в соціальних мережах певний образ, імідж і репутацію, часто намагаючись показати себе кращим ніж є насправді. З часом люди настільки звикаються з тим що в соціальних мережах вони є ніби іншими, і відношення суспільства до них є також іншим, що починають прикладати все більше зусиль для того, щоб підтримати своє віртуальне «життя». Як наслідок, в багатьох випадках, це призводить до деградації в реальному житті.
Недолік третій. Усе в соціальних мережа робиться ніби напоказ, і це формує в людях залежність від думки тих, хто може переглядати і коментувати інформацію про них, та інформацію яку вони викладають. Це призводить до яскраво вираженого бажання людей отримати схвалення, високу оцінку, а коли інші користувачі не оцінюють те чи інше «досягнення», то людина починає почувати себе менш цінною, нещасливою, чи менш досконалою у порівнянні з іншими людьми
Недолік четвертий. Будь-яке спілкування (соціальні мережі не є винятком) пропагує якісь цінності чи пріоритети, і особистість, яка не має твердих, надійних цінностей і пріоритетів, потрапляє під вплив того, що пропагується, а це, зазвичай, принципи «роби що хочеш», «ніхто не має права вказувати тобі, що чи як робити», а також такі негативні речі як егоїзм, аморальність та багато іншого.
Недолік п’ятий. Все сходиться до того, щоб відволікти людей від серйозного, глибокого, та уважного аналізу себе, свого життя, того що сталось колись, що відбувається зараз та роздумів про майбутнє. Ці плоди роздумів, здебільшого викривлених, підносяться до користувача ніби фрукти на тарілці, якому залишається лише обрати те, що найбільш йому імпонує.
Є ще багато інших недоліків, але я хотів би поглянути на це цікаве явище під назвою «соціальні мережі» через призму Слова Божого. Головна, так звана складність полягає в тому, що в часи написання Біблії не було комп’ютерів, Інтернету і соціальних мереж, а отже подібних питань не виникало. Проте, якщо ми віримо, що Біблія є досконалим Словом Божим, а Бог бачить і знає все наперед – то ці питання також повинні бути висвітлені в Біблії. Коли заходить мова про соціальні мережі, то в людей, які не хочуть порушувати Божі Закони виникає питання, чи можна бути користувачем цих мереж і як це обґрунтувати з Біблійної точки зору?
Спробуємо дати відповіді на ці запитання, які турбують сучасних християн. Спочатку розглянемо мету, для чого ми використовуємо ці мережі. Не можна ігнорувати той факт, що через соціальні мережі ми можемо виконувати повеління Христове: «І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!»(Мр.16:15). Цей аргумент є головною зброєю тих, хто дотримується думки, що християнин може користуватися соціальними мережами і при цьому ще і виконувати працю Господню, тобто це має бути нашим мотивом участі в цих мережах. Далі постає питання яке нерозривно пов’язане з усім нашим життям – це питання часу. Хтось каже, що має його вдосталь, комусь його не вистачає. Будь-яка справа, яку ми виконуємо, забирає наш час, а оскільки ми обмежені в часі, то ми маємо його раціонально використовувати. Слово Боже говорить до нас: «Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, дні бо лукаві!» (Еф. 5:15-16), «Поводьтеся мудро з чужими, використовуючи час.» (Кол. 4:5). З цих віршів бачимо, що Слово Боже навчає нас дорожити часом. Дорожити часом – означає плідно його використовувати. Кожен, хто стикається з соціальними мережами може побачити, що це забирає в людей багато часу. Оцінивши кількість витраченого на це часу, кожен християнин мав би запитати себе: а який результат є з цього? Проводячи багато часу в соціальних мережах християнин ризикує проміняти живе спілкування з Богом і людьми на віртуальне. Кожен християнин має задати собі запитання: чи не забирає це мій час, який я міг би використати для читання Слова Божого, для молитви, допомоги іншим людям?
Спілкуючись з християнами різних поглядів і розумінь вимальовується така картина, основою якої є принцип «Де б ви не були – будьте там християнами». Хотілось би згадати про деякі з важливі, правила, про які було б добре пам’ятати кожному християнину який користується соціальними мережами.
Слідкуйте за тим, скільки часу ви віддаєте соціальним мережам
Справедливо оцінюйте мету свого перебування там, і намагайтесь не заходити туди зайвий раз, коли немає на це потреби
Будь-яка інформація, яку ви там розповсюджуєте в жодному разі не повинна бути неправдивою, а також такою, що має негативні наслідки (наклепи, обмови, плітки, домисли, тощо)
Люди знають, що ви християнин, тому вони повинні бачити в вас взірець у всьому; слідкуйте, щоб на ваших сторінках не було якогось бруду, чи того, що не личить християнину.
Пам’ятайте, що віртуальне спілкування і віртуальна підтримка друзів та знайомих не замінить реального спілкування, і коли ви бачите необхідність допомогти чи підтримати когось, зробіть це краще в реальному житті.
Слідкуйте за всіма своїми розмовами, щоб ви не пустословили, а були мудрими в словах.
Моя особиста думка на рахунок соціальних мереж: «Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.»(1Кор.6:12). Думаю, що християнин може користуватися соціальними мережами, проповідувати через них людям, але кожен, зокрема, має оцінювати вплив цих мереж на себе: чи приносить це нам збудування чи навпаки, руйнує? І коли хтось бачить, що йому це не йде на користь, то краще відмовитись від цього, навіть якщо всі інші користуються соціальними мережами. З цього приводу наведу слова Спасителя світу Ісуса Христа: «І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.» (Мт. 18:9), а також регулярно перевіряти себе, чи не маю я залежності від цього, і якщо є найменші прояви залежності, то також краще себе обмежити в цьому, щоб посіявши вітер – не пожати бурю. Також, якщо хтось має сумніви чи питання в цій сфері, то було б краще підійти до пастора чи служителя вашої церкви і порадитися з ними.
Нехай допоможе Господь кожному християнинові і християнці бути вірними Йому серед усіх цих проблем і запитань. Нехай Бог дасть мудрості кожному як жити і поступати.
Іллюк Назар 2013р.
