Щорічно 6 млн. мусульман Африки приймають Християнство
На території колишнього СРСР близько 2 млн мусульман також прийняли Християнство.
РИМ. Ісламістське насильство стрімко поширюється в Африці. Ісламські терористичні угруповання активніше діють в країнах, життя в яких до недавнього часу була спокійним та стабільним. Італійський соціолог релігії Массимо Інтровіньє, колишній представник голови ОБСЄ з боротьби з расизмом, ксенофобією та дискримінацією, бачить за феноменом ісламістського насильства цільові стратегії.
«Ісламісти переконані, що вирішальна битва в тому, буде світ ісламським чи християнським, відбудеться в Африці», – вважає Інтровіньє. Однак більш важливим є те, що «іслам програв свою битву, і тому він відповідає бомбами».
Лівійський ісламський вчений і директор центру з підготовки імамів і проповідників Корану шейх Ахмад Аль-Катаані в 2006 р. в інтерв’ю телеканалу Аль-Джазіра представив такі цифри: «Тільки в Африці кожну годину 667 мусульман приймають Християнство, 16 тис. – кожен день, 6 млн – щорічно».
Інтровіньє підтверджує ці дані. На його думку, Християнство в Африці має величезну внутрішню силу. Незважаючи на небезпеку для життя, мусульмани покидають іслам.
Рух відмови від ісламу спостерігається і на інших континентах. Згідно з даними фахівця з ісламу Романа Силантьєва, на території колишнього СРСР близько 2 млн мусульман прийняли Християнство. У Малайзії, за інформацією муфтія Перак, 250 тис. мусульман офіційно представили заявки на перехід в Християнство. Згідно з британською «The Times», близько 15% іммігруючих до Європи мусульман приймають Християнство. У Великобританії їх число в даний момент оцінюється в 200 тис. У Франції щорічно близько 15 тис. мусульман стають християнами. Серед них – 10 тис. парафіянами католицьких церков, решта – протестантами.
Зростання ісламу в світі обумовлено високою народжуваністю в мусульманських сім’ях. Християнство ж росте за рахунок хрещення дорослих.
Місіонерська діяльність серед мусульман небезпечна для життя. Коптський священик Закарія Ботрос, який вів на кабельному телебаченні в США програму, присвячену розбору «проблемних» місць Корану (джихад, становище жінок, страта через побиття камінням та інші), був названий «ворогом ісламу № 1» арабо-ісламської газетою «Al-Insan Al-Jadid» за масові навернення мусульман в Християнство, які відбувалися, зокрема завдяки проповіді священика.
Критика ісламу Закарі Ботросом і подібними йому дослідниками відрізняється від прийнятої на заході форми, яка обмежується тільки політичними і соціальними аспектами ісламу і нерідко несе в собі поблажливо расистський підтекст. Західна форма критики стала однією з причин того, що європейці ігнорують положення християн на Близькому Сході і в Північній Африці.
Американський дослідник і перекладач, фахівець в області арабської історії і мови Раймонд Ібрагім написав у National Review: «Багато західних критиків не розуміють, що знешкодити радикальний іслам можна тільки, запропонувавши натомість теоцентричну концепцію, яка здатна дати духовне задоволення, але ніяк за допомогою секуляризму, демократії, суспільства споживання, матеріалізму або фемінізму. “Істини” однієї релігії можуть бути оскаржені тільки за допомогою Істини іншої».