Скарб

Ми прямуємо дорогою, яка зветься життям. Йдучи, кожен з нас відчуває потребу досягнути певних цілей, отримати нагороду. Хтось ступає на життєвий шлях з метою збагачення. Хтось вирішує весь свій час та сили присвятити професії чи підкоренню вершин слави. Всі ми шукаємо ті чи інші скарби.

Що стається, коли ми повністю віддаємо своє життя в руки минущих досягнень і здобутків?

Ми починаємо озиратися назад і дивуємося, як багато часу згаяли надаремно! А потім з гіркотою усвідомлюємо, що не гроші, слава чи кар’єрні успіхи були справжніми скарбами. Тоді ми ставимо собі питання, а що насправді є дорогоцінним та значимим у нашому житті?

Відповідь можна знайти на сторінках Біблії: “Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і ржа їсть, і де злодії підкопуються і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні ржа не їсть, і де злодії не підкопуються й не крадуть. Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше. Євангелія від Св. Матвія 6:19-21.

Істинним скарбом завжди був і залишається лише Бог.

Боже слово говорить нам, що ми прийшли нагими у цей світ, і нагими з нього підемо. Це означає, що наші матеріальні цінності та багатства рано чи пізно стануть прахом цього світу, оскільки вони є тлінними і в них не можна знайти вічної радості. “Чого б не побажали очі мої, я виконував їхню волю; не відмовляв моєму серцю ніяких радощів, бо серце моє веселилось всіма трудами моїми, й це був мій пай з усіх трудів моїх. Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, то побачив, що все це марнота, яка тільки мучить дух, і нема ніякої з того користі під сонцем!” Книга Екклезіаста 2:10-11. Земні блага аж ніяк не зможуть надати нам значущості в очах Божих. Тому потрібно пильнувати за тим, де знаходиться наш скарб, адже саме він визначить нашу долю в перспективі вічності.

Який вихід з цієї ситуації дав нам Господь? Відповідь на це питання криється у Божому Слові.

Продавайте достатки ваші й подавайте милостиню; робіть собі гаманці, що не старіють, і скарб, що не зменшитьсяЄвангелія від Св. Луки 12:33.

Лише допомагаючи іншим людям та розділяючи з нужденними наші матеріальні цінності та можливості, ми можемо здобувати небесні скарби та слідувати за Ісусом. Описуючи чи не найважливішу для людини подію – останній суд, Христос говорить, чого Він очікує від Своїх дітей: “Бо я голодував –  і ви дали Мені їсти; мав спрагу – і напоїли Мене; був чужинцем – і прийняли Мене; був нагим – і зодягли Мене” Євангелія від Св. Матвія 25:35-36.
Саме так ми можемо накопичувати у серцевих кімнатах нетлінний скарб доброти, милосердя, пожертви, а не фальшиві скарби цього світу: багатства та бажання егоїстичної наживи, які роблять нас нечутливими до бід людей, серед яких живемо.

Бажаю всім нам зростати у цьому прагненні та бути дітьми Божими. Розважаймо над Його Словом і хай нас усіх благословить Господь для доброти сердець і душ наших!

Голод Богдан