Три вислови, що здатні змінити наше життя

Через які тільки страждання не доводиться проходити нам у своєму житті: сумніви та спокуси, нестатки та злигодні, хвороби та трагедії чекають нас! Жити сьогодні дуже важко часто означає «проходити долиною смертної тіні». Але обриси майбутнього ще жахливіші … Отож, любий друже, хочу навести тобі три вислови, що допомогли мені зберегти душу свою. Вони, як той поводир, вели мене по дорозі спасіння. Перший вислів такий:

“Я цілком переконаний в тому, що Господь обрав мене, та робить все для мого добра”

 

(П. Флемінг, 1609-1640)

Другий та третій вирази, – це вірші з Біблії, а саме:

“ Це ж Господь! ”

 

(Івана, 21:7)

Та

“Усе йде від Господа Саваота, – Чудова порада Його й велика премудрість Його!”

 

(Ісаї 28:29)

Ці три вислови роблять чудо. Я випробувала їхню чудодійну силу на собі – вони все змінили в мені. Вони настільки увійшли в моє серце, що моя душа починала співати, коли в моєму житі починалися страждання, чи мені хотіли зробити тяжкі випробування, або ж складні проблеми. «Я цілком переконаний в тому, що Господь обрав мене та робить все для мого добра і милосердя.»

У цих словах є надприродна сила, бо вони змушують нас запитувати самих себе: « Хто ж вибирає для нас шляхи наші?» Дійсно, хто ж це такий? Це – Отець наш Небесний, наш дорогий та улюблений Батько. Він не є властолюбцем, який діє, як йому заманеться. Його любов до нас настільки безмежна, що Він наперед планує все, що з нами станеться. Це означає: Господь думає про все, у тому числі й про різні випробування моїх Які вони будуть, та чому вони стануться у моєму житті – все це планує Господь. І все Він передбачає: що буде для мене добром, а що – злом. Отож, все, що трапляється зі мною від Господа. У всьому ми вбачаємо Його люблячу руку.

Ця впевненість допомагає мені звільнитися від турбот та полегшити душу свою. Звичайно, важко осягнути, що за будь-якою образою, чи переживанням, чи турботами у родині або ж за хворобою, чи порушенням усіх моїх планів, чи важливими випробуваннями та спокусами – стоїть Наш Господь, Люблячий Батько.

“Це ж Господь!”

Згідно другого вірша, поява у нашому житті страждань, ускладнень, раптових випробувань, пов’язані з Господом, що торкається нашого серця; це же бо – Ісус  Христос. Він любить і хоче прийти до мене через мої випробування та страждання. Будь переконаний, любий друже, Він з любов’ю все зробить для тебе. Хіба ти не бачиш Його? Чи ти не можеш пізнати Його? А може, у тебе зараз в душі розгубленість, як у Святих Апостолів, коли розп’яли нашого Спасителя? Вони  знаходилися у тяжкому стані, бо їхнього Господа, Ісуса Христа, не було більше з ними. Заради Нього вони покинули все що мали: роботу, житло, та інше … А тепер вони лишилися без мети  у житті, та й їсти не було чого. Єдина надія лишалася у Святих Апостолів – спіймати рибу та й з’їсти її Однак і це їм не вдалося зробити. Здавалося, що Сам Господь Бог проти них , бо допомоги не було ні від кого ні від кого. Чому ж Господь довів їх до такого стану? Тільки тому, щоб вони могли пізнати Його любов!

Хто ж саме з Апостолів зрозумів, про що питає їх Господь? «Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?» (Івана 21:5). Апостол Іван Улюблений учень Ісуса зрозумів Його слова. Він знав, що це повинен бути Сам Ісус Христос. Такі ніжні слова могли вийти лише з вуст самого Самого спасителя, бо Він назвав Апостолів «Своїми дітьми». Зараз Ісус промовляв до  них дуже лагідно, значно ласкавіше, ніж тоді, коли протягом трьох років вони подорожували із Спасителем по Іудеї. А тепер Ісус запитував, чи мають вони щось їсти? Хоча Ісус закінчив Своє земне служіння, але Він турбувався про своїх Апостолів і думав про їхню нужду. І ось Господь наблизився до Апостолів, але крім Івана Його ніхто не впізнав; інші Апостоли ще не пізнали Його любові. Часто ми робимо теж саме.

Можливо, що колись Господь відкриє нам очі і ми побачимо, як він любить нас. Коли турботи повністю поглинають нас, ми мусимо собі сказати: «Це ж Сам Господь! Це його любов наближає мене до Ісуса Христа!» Можливо, саме зараз Господь питає мене: «Дитя моє, чи тобі щось треба? Я Господь, знаходжусь тут, перед тобою, Я хочу тобі допомогти. Хіба ти не бачиш, що всі переживання ведуть тебе до пізнання Бога, оскільки Я прийшов до тебе у годину важких випробувань. Довіряй Мені , Господу Твоєму. Поверни душу свою до Мене, а не до людей чи обставин. Я, Ісус Христос, бажаю бачити тебе, отож, прийми мене і покажи Мені свою любов. Коли у тебе виникають якісь складності у житті, пам’ятай, що завдяки ним ти наближаєшся до мене. В дійсності , коли у тебе з’являються якість турботи, це означає: Я йду до тебе, Я поруч з тобою, хочу тобі допомогти, лише ти Мене не бачиш. Дозволь Мені відкрити очі твої щоб ти міг бачити: це Я, Господь, прийшов до тебе. Пам’ятай, не людина створює тобі випробування а Я – твій Господь.»

Отож Слова Івана «Це ж Господь!» змінили життя Апостолів. Ось я вже багато років я завжди пам’ятаю ці слова і випробування мої перетворюються у радість Я почуваю себе щасливою, моє серце сповнюється Любові та довіри.

“Усе йде від Господа Саваота, – Чудова порада Його й велика премудрість Його!”

Існує ще одне джерело сили та віри – пізнання милосердного плану Господа щодо мене. Господь веде мене до чудової мети через страждання мої, бо Його поради завжди істинні. У час своїх найтяжчих страждань я пізнала, що це правда. Як добре знати, що крізь свої страждання я прийду до мети – пізнання милосердної любові Господа. Ціле багатство знайшла та людина, яка зберегла свою душу та прийшла через страждання, бо думки Божі не дано пізнати їй. Тепер, на схилі років, я можу лише вклонитися Господу й сказати: «Інколи Твої настанови та покарання були болючими, але Ти вів мене до прекрасної мети і це сповнює моє серце радістю і подякою. Коли Ти руйнуєш, Ти завжди створюєш на цьому місці щось нове.» Господь карає нас, але завжди з любов’ю. Через ці страждання Він оновлює мене і готує для Царства Небесного. Згідно його заповідям, я прийшла крізь усі випробування та спокуси, які тривали інколи роками. Але мушу визнати, що все це Господь зробив, щоб врятувати мене.

Тепер я зрозуміла, що всі мої переживання та випробування у житті кінчалися добре лише тоді, коли я виконувала заповіді Господа. У моєму серці панувало переконання: «Я буду виконувати всі священні заповіді Твої, о Боже мій, а ТИ приведеш мене до високої мети.»

У подібних ситуація я почувала себе так, неначе я знаходжусь на кораблі під назвою: «Плани та наміри Господа нашого». За кермом корабля – Ісус Христос; Спаситель веде його через бурхливі хвилі життя. Інколи хвилі покривають палубу, та Ісус все міцніше стискає кермо. Коли я сіла на Божий корабель, то бажала лише виконати Його план відносно мого життя і здійснити Його намір. І я побачила, як наш корабель пристає до берегів острову під назвою « Земля Благословенна». Інколи нам вдається зрозуміти наміри Господа, і тоді стає ясним, наскільки вони досконалі. Лише зараз, коли корабель мого життя ось-ось пристане до берега «Царства Небесного», я починаю пізнавати грандіозність Його задуму щодо мене.

Отож, спробуємо зараз звернутися до Господа. У часи великих чи малих турбот звернемося до Нього зі словами: «Хай буде милість Твоя до нас, о Боже!» А коли заповіді Божі стають для нас занадто складними, то скажемо: «Ніщо не переконає мене у пізнанні Господа та Божественних шляхів Його милосердя. Я буду йти неухильно по шляху спасіння, і ніякі перешкоди не зупинять мене. Хай буде здійсненний План Бога щодо мене, бо інакше я не зможу досягнути великої мети – увійти в Царство Небесне.» Любий друже, відкинь мирські турботи та скажи Отцю Небесному: «Повністю передаю себе у Твої милосердні руки, Отче Небесний, хай здійсняться Твої благословенні плани щодо мене.» Коли ми це зробимо, то станемо пасажирами корабля, який довезе нас до берегів Царства Небесного.

І нехай сьогодні нам доводиться терпіти прояви ненависті, знущання та прокльонів, але ж у нас є невимовна радість спілкування з Ним, нашим Спасителем ! Принесемо ж радість Господу повністю присвятимо себе Його волі. Будемо з радістю йти за Нашим спасителем і повторювати ці чудові вислови. У ті хвилини, коли життєві турботи розривають серце наше і руйнують віру, чи кидають у безодню відчаю, пам’ятаймо:

ГОСПОДЬ ІСУС ХРИСТОС ЧУЄ НАС КОЖНОЇ МИТІ.
«Це ж Господь!» Це ти, мій Господь Ісус Христос

М. Базілея Шлінк