Звернення до Президента України Януковича В. Ф.

Звернення

Шановний пане Президенте!

Ми, що нижче підписуємось, громадяни міста Львова та області, члени Церкви Християн Віри Євангельської в Україні, глибоко стурбовані подіями, що відбуваються навколо храмового комплексу у Львові по вул. Пекарській, 59, де у Храмі Христа Спасителя цього комплексу функціонує з 1992 року Церква ХВЄ «Воскресіння» Української християнської місії відродження і милосердя «Добрий самарянин».

Три прихрамові будівлі у післявоєнні роки використовувались під військовий шпиталь 1120 Західного оперативного командування. З 2006-го року ці будівлі вивільнені. Численні звернення керівника Місії Єпископа В. Боєчка до вищих посадових осіб України про передачу Місії цих будівель не були задовольнені.

16. 04. 2013 року з аналогічним клопотанням до Прем’єр-Міністра України п. М. Азарова звернувся керуючий Львівською єпархією Української Православної Церкви Єпископ Філарет.

Це звернення, що несе у собі дуже небажаний для України прецедент міжконфесійного протистояння, істотно викликало у широких колах громадськості Львова хвилю протесту. Позиція Львівської громади з цього питання різними шляхами була доведена до відома Адміністрації Президента, Прем’єр-Міністра та Голови Львівської облдержадміністрації.

Але, всупереч цим логічним застереженням, Кабінет Міністрів України 17. 10. 2013 р. видає Розпорядження за №811-р, в якому сказано: «Передати майновий комплекс військового містечка №212 по вул. Пекарській, 57-59 у м. Львові до сфери управління Львівської облдержадміністрації для його подальшої передачі у власність релігійної організації Львівської єпархії Української Православної Церкви».

У контексті цього Розпорядження просимо звернути Вашу увагу на наступні правові недоліки згаданого документа:

1. У Розпорядженні нема жодної згадки про те, що одна з прихрамових будівель у 2009-му році продана Міністерством оборони України, і є приватною власністю двох фізичних осіб. Ця будівля, що зареєстрована під номером 57-а, знаходиться в обвальному стані, що серйозно загрожує суцільно з’єднаному з нею Храму Христа Спасителя, та в будь-який час може обернутися трагедією для перехожих, оскільки знаходиться безпосередньо вздовж однієї з центральних вулиць Львова.
2. Під номером Пекарська, 59 з 1992-го року функціонує Храм Христа Спасителя, який юридично на правах приватної власності належить релігійній громаді Церкви Християн Віри Євагельської. Яким же чином ці будівлі можуть передаватися у власність Львівській єпархії УПЦ?
3. Впродовж 21-го року релігійна громада Християн Віри Євангельської ущемлена у своїх конституційних правах позбавленням можливості обслуговування тильної сторони Храму та належного благоустрою території, яка знаходиться у вкрай занедбаному стані, що щоденно спостерігають численні туристи з багатьох країн світу. Причина: Адміністрація військового шпиталю не допускає релігійну громаду до належного обслуговування власного Храму.
4. Продаж будівлі по вул. Пекарській, 57-а та доведення її до обвального стану, рівно ж як і Розпорядження КМ України про передачу згаданих будівель УПЦ МП здійснені з повним ігноруванням інтересів нашої релігійної громади.

Про етичні аспекти:

1. Наше побажання – звернути увагу на висновок комісії громадської ради з питань національностей та релігій при Львівській облдержадміністрації, – дослівно: «Питання подальшого використання згаданих будівель необхідно розглядати з урахуванням інтересів територіальної громади міста Львова та всіх зацікавлених Церков». У процедурі вирішення згаданої вище ситуації морально-гуманістичний аспект, на жаль, відсутній.
2. Вам добре відомо, пане Президенте, що Українська Церква Християн Віри Євангельської входить до складу Всеукраїнської Ради Церков, – а тому таке проблематичне питання, як оселення двох догматично неоднорідних конфесій в одному храмовому комплексі належало би насамперед розглядати на засіданні цієї Ради. Це дозволило би уникнути, будь-яких непорозумінь та напруги в державі. А це вкрай необхідно Україні на порозі вступу її до Європейської спільноти.
3. Ми, вірні Церкви ХВЄ, за ввесь період незалежності України ніколи, у межах цілого нашого Краю, не були ініціаторами або втягненими у будь-яке міжконфесійне непорозуміння. Але ми з болем усвідомлюємо нищівну шкоду для нашої держави існуючих донині міжконфесійних протистоянь.

У цьому контексті Храм Христа Спасителя Божим Провидінням передбачений від першого дня незалежності України для миротворчої та консолідуючої місії для українського народу – через духовно-просвітницькі християнські телепрограми з циклу «Вічне Джерело», які впродовж 22-х років веде з цього храму на державному телебаченні Пастор Місії Єпископ д-р Василь Боєчко. Ці програми за весь згаданий період не одержали зі сторони українського народу ні одного критичного зауваження.

Цей храм негласно став добрим оазисом єднання та миру поміж нашим народом. То кому ж потрібно зробити його місцем розбрату та нелюбові?

Ми глибоко поважаємо та любимо православних християн, але ми не можемо бути байдужими до окремих деструктивних явищ, які, на жаль, ще не подолані християнами, які не навчилися жити високими моральними засадами Заповідей Божих.

Наші прохання:

1. Указом Президента України відмінити Розпорядження Кабінету Міністрів №811-р від 17. 10. 2013 року.
2. Дати позитивну оцінку альтернативному варіанту вирішення проблеми подальшого використання прихрамових будівель по вул. Пекарській, 57, враховуючи звернення ректорату Національного університету «Острозька академія» щодо відкриття там філіалу згаданого університету. Це звернення знаходиться на розгляді в Адміністрації Президента. У цій ситуації цей варіант вважаємо найбільш оптимальним.
3. Доручити Голові Львівської облдержадміністрації створити авторитетну комісію фахівців різних профілів для передачі прихрамових будівель з урахуванням наступних аспектів.

а) Визначити статус проданої частини будівлі по вул. Пекарській, 57-а площею 489,4 м² (без права на землю).

б) Вивчити можливість розділення проданої частини та непроданої площею 501,6 м² та передачу цієї частини Місії «Добрий самарянин».

в) Визначити власника будівлі (літ. «Б-3») площею 2182,1 м².

г) Вирішити розмежування теориторії даного храмового комплексу.

Ми залишаємося в молитвах за даровання Вам Богом світлої державної мудрості для правильного вирішення цього непростого питання – на благо України та для достойного її місця у світовій спільноті.

Нехай благословить Вас Бог!

Під цим листом солідарно та свідомо підписуємось: