Чотири капелани

Це сталося під час Другої світової війни, на тому її етапі, коли німецькі підводні човни топили кораблі союзників швидше, ніж ті встигали спускати на воду нові. Військовий корабель Dorchester, на борту якого знаходилися 902 людини, вийшов з порту Нью-Йорка і взяв курс на Гренландію (Elliott, 1989; Parachin, 1992). Серед тих, кого на березі в тривозі чекали родини, були і четверо капеланів: священик методистської церкви Джордж Фокс, рабин Олександр Гуд, католицький священик Джон Вашингтон і протестантський священик Кларк Полінг.

Коли до місця призначення залишалося не більше 150 миль, субмарина U -456 засікла Dorchester і випустила по ньому торпеду. Судно почало хилитися на борт, і люди попадали зі своїх ліжок. Оскільки справа відбувалася в темряві, кораблі супроводу не підозрювали про трагедію, яка розгортається на Dorchester, і йшли вперед. А на палубі потопаючого корабля панувала паніка. Люди без рятувальних жилетів втискувалися в уже переповнені рятувальні шлюпки.

Релігія – мати філантропії. Френк Емерсон Ендрю, Відношення до годувальника, 1953

Коли на слизькій нахиленій палубі з’явилися капелани, вони взяли на себе керівництво рятувальною операцією. Розкривши склад, вони почали роздавати рятівні жилети, вмовляючи людей стрибати за борт. Коли молодший офіцер Джон Махоні захотів повернути рабину взяті у нього рукавиці, рабин відповів: «Не треба. У мене є інші». Тільки пізніше Махоні зрозумів, що цього просто не могло бути й що рабин віддав йому свої власні.

Вже перебуваючи в крижаній, змішаній з машинним маслом воді, рядовий Вільям Беднар, чуючи заклики капеланів до мужності, знайшов у собі сили виплисти з-під тонучого корабля і дістатися до рятувального плоту. Греді Кларк, який залишився на борту, з жахом дивився, як капелани віддали останній рятувальний жилет, а потім віддали і свої власні жилети. Коли Кларк стрибнув у воду і озирнувся,  то побачив незабутнє видовище: чотири капелана, взявшись за руки, молилися на латині, давньоєврейською та англійською. До них притискалися люди, що залишилися, a Dorchester тим часом повільно занурювався у воду. «Нічого більш піднесеного я не бачив і не сподівався побачити в цьому житті», – сказав потім Джон Ладд, один з 230 врятованих моряків.

{Безприкладний альтруїзм священиків, представників різних конфесій, надихнув художника на створення цієї картини, яка зараз висить у каплиці Чотирьох капеланів (місто Веллі Фордж, штат Пенсільванія)}

Уривок з книги Девіда Майєрса «Соціальна психологія».