Варто також зазначити, що і для власника ділянки, на якій молодь відпочивала, табір теж був служінням. «Я довго шукав можливість, як мені послужити Господеві», – розповідав брат Олексій. – «Одного разу до мене звернувся брат Роман з проханням надати свою ділянку для проведення християнського табору. Спочатку в моїх думках було небажання давати цю землю, тому що вона належала моїй доньці, яка мала будувати там свій будинок. Я роздумував над цією ситуацією, молився, і згодом Господь проговорив до мене через Своє слово: «Господня земля і все, що на ній..» і я зрозумів, що це саме те, чим я можу послужити Йому. Тоді я почав діяти. Спочатку я поговорив зі своєю донькою, яка з радістю погодилась віддати свій маєток для служіння Богові. Крім цього, я був змушений поговорити з головою сільської ради, який роками не розглядав документи на нашу ділянку. Прийшовши до нього, я отримав від нього дозвіл на свою землю, і після цього я зрозумів, що саме так Господь проявив свій задум. Після цього не залишилось жодних перешкод і сумнівів, що нами всіма завжди опікується Бог!»