Відпочинок на Світязі

З 4 по 11 серпня я мав чудову можливість відпочивати разом з дітьми Божими у хрис­тиянському таборі, який проходив у селі Світязь, що на Волині. Недалеко від села простягається озеро Сві­тязь — зелені береги, вкриті яскраво-зеленою травою та різноманіттям дерев, голубе не­бо, що віддзеркалюється у кришталево-чистій воді, сонечко над головою та легкий вітерець — вся ця краса, створена Господом, милувала око кожної людини і не залишала байдужим нікого.

Особисто для мене це був благословенний час. Я відпочив і тілом і душею. Життя у таборі, далеко від повсякденної праці та життєвих турбот, насиченого та інтенсивного ритму життя в місті, з ночівлею в палатках, в тиші та на лоні природи — вже тільки це заспокоює душу. А якщо до цього додати присутність братів та сестер у Христі та розпорядок дня (осо­бистий час з Богом, підйом, ру­ханка, сніданок, групки, вільний час, обід, вільний час, вечеря, зібрання, снек, вільний час, відбій) — це створює незабутні враження на все життя.

Час життя в таборі — був чудовою нагодою ближче познайомитись один з од­ним, кра­ще зро­зумі­ти один одного, вчитися допомагати один одному, застосувати набуті зна­н­ня на прак­тиці. Тут кожен міг послужити тим даром (1Петра 4:10), який йому дав наш Отець (Як. 1:17) — проповіддю Слова, співом, на кухні, на нічному чергуванні, в розкладанні/складанні палаток, в наведенні порядку в недобудованому будинку, просто вислухати когось, навчити когось плавати і перелічувати можна ще довго.

Віль­ний час ми проводили по-різному: хтось ходив плавати на озеро, хтось — залишав­ся грати у волейбол, футбол чи інші ігри в таборі, хтось — готував нам щось смач­неньке (поварі та їх помічники), хтось — плавав на човні (у суботу таких було багате­нько, ми взяли на прокат аж 7 човнів), хтось — ловив рибу (навіть зранку, щоправда риба тут ловилася неве­лика, мак­си­мум — це окунці трохи більші за до­лоню), хтось — збирав ожину, якої там бу­ло дуже багато, причому такої ароматної, темно-синього, майже чорного кольору, зігрітої со­не­ч­ком та дуже солодкої, вона була надзвичайно чудовим інгредієнтом до наших фруктово-ягід­них компотів, приготованих поварами. Як вдяч­ність господареві території, на якій був роз­битий наш табір, ми привели до порядку двір ­ у недобудованому будинку.

В п’ятни­цю ми проводили єван­гелізацію: зранку — співали про Христа біля озера, з обіду — роз­бив­шись на кілька гру­пок, розносили запрошення на хрис­тия­нський фільм, який ми пока­зували вве­чері. Хоча із за­про­шених прийшла тільки одна жін­ка, і та не досиділа до кінця, я вірю, що кілька тих запро­шень, з лис-тівками про Ісуса Христа, які ми залишили запрошеним не зали­шать їхніх сердець без змін, бо Бог говорить до людей різними способами, в тому чис­лі і че­рез листівки. (Євр. 1:1-2). Також ми мали кілька розмов з місцевими жителями, в яких свід­ку­вали про Христа та Його любов.

Захоплюючі краєвиди Полісся були для нас також місцем духовного збудування. Тема цього табору була “Відносини”. Основний розбір теми ми проводили по групках, хоча ця те­ма проходила червоною ниткою крізь всі проповіді, які лунали у цьому таборі. Кожна групка мала свого лідера.

У таборі ми розглянули такі підтеми:

1. Відносини в світі та в церкві
   • відносини з Богом ми будуємо на основі виконання Його волі (Мр. 3:31-35)
   • Бог не забирає віруючих зі світу (Ів. 17:15)
   • нам треба позбутися близьких стосунків з невіруючими друзями (1 Кор. 15:33)
   • ми повинні будувати наші відносини з людьми через Слово Боже
2. Розчарування віруючих
   • треба миритися з тими, проти кого ми щось маємо, якомога швидше (Мт. 5:21-24)
   • слід бути співчутливими, прощати один одного (Еф. 4:25-32)
   • сильніші повинні допомагати слабшим (Рим. 15:1-2)
   • ми повинні приймати один одного (Рим. 15:7)
3. Самотність
   • причини самотності
     • комплекси
     • мені добре самому і мені нікого не треба (1 Ів. 1:7; 1 Пт. 2:5, 1 Ів. 3:10, 4 М. 25:17-18)
     • віртуальний світ
     • розчарування в інших
   • Слово Боже закликає нас до спільності, любові та єдності (Ів. 17:21; 1 П. 4:8-10)
4. Любов
   • що таке любов? (1 Кор. 13:1-8)
   • звідки взяти любов? (Рим. 5:5)
   • як любити? (1 Ів. 3:18)
   • не бути байдужим до того, що відбувається довкола нас
5. Все починається з мене
   • з людського серця виходять гріхи (Мт. 15:19; 12:33-35)
   • треба берегти своє серце (Лук. 6:45; Пр. 4:23)
   • хто в Христі — той нове створіння (2 Кор. 5:17-20)
6. Ціль у житті
   • пізнання Христа (Фил. 3:7-8)
   • святість та непорочність перед Богом (Еф. 1:4-5)
   • нагорода високого поклику Божого (Фил. 3:13-14)

Крім розбору теми в групках, ми проводили загальні зібрання по вечорах у великій палатці, також двічі ми були на зібранні помісної церкви с. Світязь. На зібраннях брати висвітлювали наступні теми:

1. Надіймось на Господа (Пс. 145:3-4; Єр. 17:5; Пс. 145:5-6)
2. Заохочення до освячення та служіння (Євр. 3:13; Кол. 3:16)
3. Жертовність ( Ів. 3:16; Тит. 2:13-14)
4. Реакція на гріх брата/сестри проти нас у церкві (Мт. 18:15-17, 21-22; 1 Кор. 6:7-8; Гал. 6:1; Як. 5:19-20)
5. Милосердя (Бут. 19:1-3, 16; Як. 3:17; Лук. 6:36)
6. Дбаймо про добрі діла (Еф. 2:10; Тит. 2:14, 3:8)
7. Щоб не замовкав голос, що голосить про Господа (Мт. 5:13-14; Іс. 62:6-7)
8. Неприємні речі в житті християнина (Рим. 8:28; Йов. 1:20-22, 2:9-10; Як. 1:12)

Брат Андрій Кучеренко, який був з нами кілька днів, в своїх проповідях голосив про

• те, що перебування з віруючими показує нам наші гріхи та помилки
• про дорогу, на якій ми є (Псалом 1).

Також брат Андрій організовував час свідчень — це був благосло-венний чаc для всіх, хто там був. Бра­ти та сестри свідчили про те, як Господь знайшов їх у цьому світі та привів у свою Церкву. В той час на обличчі багатьох були сльози радості, а ім’я Господнє було прославлене за дивні діла Його любові в нашому житті! В багатьох випадках, саме, небайдужі відносини однієї лю­дини до іншої приводило до покаяння. Ці реальні історії із життя наших братів та сестер укріпили інших в довірі, вдячності, упованні та бажанні служити Господу всім серцем сво­їм. Дійсно, який люб-лячий наш Господь! Слава Йому!

Загалом, я дуже задоволений проведеним часом у цьому таборі! З нетерпінням чекаю наступного! Єдине зауваження — це додати ще одне зібрання в день, його тривалість може бути меншою, ніж тривалість вечірнього ( 1 год). Дякую всім організаторам цього табору, братам-служителям, які годували нас духовно, та поварам, які годували нас тілесно (90 людей, це як на весіллі) та всім учасникам! Слава Господу за цей відпочинок! А всім нам бажаю Божих благословінь, вірності, сили та ревності у праці на ниві Господній!