Це був чудовий час підкачати духовні біцепси

28.07.2014 gs Життя церкви, Події, Старі новини

“Це був чудовий час підкачати духовні біцепси”

До цих слів Олега Баргеля можна додати, що не тільки духовні. А ще в цей день була можливість побачити Юлю Савчак, котра спокійнісінько носила собі туди-сюди височенькі дерева, сестер Олю Пухальську, Марію Пастушин, Лесю Коваль та інших, які попри свій поважний, вік героїчно сапали, копали, мели і носили все сміття, що траплялося їм на шляху та не менш героїчних хлопців, котрі з задоволенням зрубували і викорінювали дерева для Юлі, а потім навантажили 3 камази сміття.

Все дійство відбувалося під теплим-теплим сонечком без жодного подуву вітерця. Відверто кажучи, це вам не в храмі з лампочок порох витирати і навіть не вікна мити. Кожен, хто доєднувався до цієї прекрасної толоки, мав можливість обрати собі команду, в якій працювати. Їх було дві: “Ах” і “Ух”. Спочатку представники першої вправлялись у терпінні – дзюґали лопатами травичку, аж поки не вирішили записатись до лав другої команди. “Ухівці” ж були більш радикально налаштовані – безжалісно здійснювали зачистку непотребу у великих розмірах. Попрацювавши на славу, ми мали, ну, дуже добрий обід. Нічого надзвичайного – обід завжди надзвичайно смачний, коли його готує сестра Марія Качуровська і Мар’янка Колодій і ще коли ми після накачування духовних біцепсів дуже зголоднілі. “Люкс,” – так згодом оцінив роботу брат Валерій Довгань. Сподобалося і Роману Олесюку: “Добре попрацювали. Добре поїли.” Юля, хоч і спочатку жартома перефразовувала Шевченка: “На панщині сміття збирала”, згодом все-таки зізналася, що дуже задоволена. Щасливою залишилася і я. Особливо з того, що розтягнула м’язи лише лівої руки і можу писати ці рядки правою. Не зважаючи на всі труднощі, радість від спільної праці отримав кожен, хто знайшов час і можливість попрацювати на благо церкви і, звісно, своє як її частинка. Всі задоволені обіцяли приїхати ще коли буде потреба. А вона обов’язково буде. Долучайтесь!